Тисячам людей в районі Евересту загрожують повені через несправну систему оповіщення
Джерело: ВВС
Система раннього попередження про повені в районі Евересту, яку створювали для захисту місцевих жителів, може не працювати. Непальські посадовці визнали, що об’єкт перебуває в занедбаному стані через відсутність належного обслуговування.
Про проблему стало відомо після звернень мешканців шерпських громад. Вони розповіли, що проєкт, реалізований за підтримки ООН, не перевіряли багато років – фактично з моменту, коли небезпечне льодовикове озеро Імджа частково осушили у 2016 році.
За словами місцевих, відтоді систему не обслуговували: сиренові вежі заіржавіли, деякі нахилилися, а в окремих випадках із них зникли батареї.
У Департаменті гідрології та метеорології Непалу (DHM) також повідомили про проблеми з передачею даних. Йдеться про супутникову систему, яка має передавати інформацію про рівень води в озері та дозволяє надсилати попередження на мобільні телефони. За словами посадовців, вона працює нестабільно.
Озеро Імджа розташоване на висоті понад 5 тисяч метрів над рівнем моря. Після часткового осушення близько десяти років тому воно не проривалося, хоча раніше його глибина в окремих місцях сягала майже 150 метрів.
У межах проєкту вартістю 3,5 млн доларів рівень води тоді знизили приблизно на 3,5 метра. Разом із цим встановили систему раннього попередження.
Водночас науковці попереджають, що через потепління клімату льодовики в Гімалаях тануть швидше, а льодовикові озера збільшуються. Це підвищує ризик проривів, які можуть знищити поселення, туристичні маршрути та інфраструктуру нижче за течією. За оцінками Міжнародного центру інтегрованого розвитку гірських районів, швидкість втрати льоду в регіоні Гіндукуш-Гімалаї з 2000 року подвоїлася.
Крім того, підвищення температур робить гірські масиви менш стабільними, що призводить до каменепадів і обвалів льодовиків, які іноді стають причиною повеней.
За останні 50 років у районі Евересту зафіксували щонайменше п’ять повеней, спричинених проривами льодовикових озер. Це викликає занепокоєння в жителів населених пунктів, розташованих нижче за течією Імджі.
“Судячи зі стану сиренових веж, ми не очікуємо отримати жодного попередження про повінь навіть у разі прориву озера Імджа. Сиренова вежа в нашому селі іржавіє, нахилилася і може впасти будь-якої миті, адже її ніколи не обслуговували”, – сказав Анг Нуру Шерпа, голова буферної зони Чаурікхарка.
Житель села Чхукунг Джангбу Шерпа, яке може постраждати першим у разі прориву, зазначив, що перевірки не проводяться, попри попередні обіцянки.
“Коли запускали проєкт, нам казали, що фахівці департаменту щороку приїжджатимуть для перевірок, але ми нікого не бачимо. Ми щороку звертаємося до Департаменту гідрології та метеорології (DHM) Непалу в Катманду з проханням відремонтувати систему, але це не дає результатів”, – наголосив він.
За словами представника неурядової організації Тшерінги Шерпи, ризик стосується не лише місцевих жителів, а й туристів.
“Уразливими до повеней є шість сіл, а також понад 60 тисяч туристів, які щороку відвідують наш регіон”, – сказав він.
Старший метеоролог DHM пояснив, що непальський уряд не виділив жодних коштів на технічне обслуговування систем, тому точно не відомо, чи вони працюють. Ресурси спрямували на інший об’єкт, але тепер увагу планують переключити на Імджу.
Поки наявні проблеми не розв’язали, Програма розвитку ООН виділила грант у розмірі 36 мільйонів доларів на відтворення проєкту озера в чотирьох інших місцях у Непалі.
“Вони витратили мільйони доларів, щоб захистити нас від потенційної катастрофи, але ми щодня живемо зі страхом смерті та втрати майна”, – сказав Наванг Томе Шерпа, голова місцевої організації в одному з уразливих сіл нижче за течією озера Імджа.
- У Непалі викрили масштабну схему страхового шахрайства, пов’язану з евакуаціями альпіністів з Евересту. Гідів звинувачують у тому, що вони навмисно погіршували стан іноземних туристів, аби змусити їх погоджуватися на дорогі вертолітні евакуації.
Екіпаж яхти Марка Цукерберга не відповів на виклик про допомогу від човна, який залишився без пального біля узбережжя Аляски. Представник засновника Meta пояснив, що судно працювало на іншому радіоканалі й не почуло звернення.
Іран вимагає від України компенсації за пошкодження торговельного судна в Каспійському морі та заявляє, що не переконаний у ненавмисному характері атаки. У МЗС країни пригрозили, що в разі відсутності відшкодування Тегеран “зробить це сам”.
Українські Сили оборони уразили ще один об’єкт російської нафтопереробної галузі – цього разу в Тобольську, більш ніж за 2,5 тисячі кілометрів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже скоригувала завдання для подальших далекобійних ударів у серпні.
Європу цього тижня накриє п’ята потужна хвиля спеки за рік, котра може посилити ризик лісових пожеж, погіршити стан посівів і прискорити висихання водозбірних басейнів, що живлять критично обмілілі річки регіону.
Іноземні компанії, які продають електронні послуги українським користувачам, за січень–липень 2026 року сплатили до бюджету 11,3 млрд гривень ПДВ. Це приблизно на 15% більше, ніж за той самий період минулого року.