Тисячі колоній кажанів загинули через війну: науковці звернулися до українців

Джерело: Альона Прилуцька у коментарі виданню Главком

Через російсько-українську війну нині руйнуються сховища кажанів. Тисячі тварин гинуть у зруйнованих будівлях, де зимують колоніями. За час повномасштабного вторгнення росіян кількість кажанів, котрим потрібна допомога, зросла вдвічі, розповіла кандидатка біологічних наук, співзасновниця Українського центру реабілітації рукокрилих, старша наукова співробітниця заповідника “Асканія-Нова” Альона Прилуцька.

Так, до повномасштабної війни у Центр за зиму передавали до 3 тис. кажанів, втім, нині їх уже близько 6 тис.

На початку вторгнення найбільших втрат зазнали колонії кажанів у Харкові та інших містах, які опинилися під масштабними обстрілами.

Кажани зимують групами – від кількох сотень до 1,5 тис. в одному сховищі. Тож руйнування навіть однієї багатоповерхівки може означати загибель тисяч рукокрилих.

Прилуцька пояснює, що підрахувати точну кількість неможливо – дослідників небагато, а доступ до зруйнованих міст обмежений. Проте, більшість українських міст до війни мали стабільні колонії. І в зруйнованих регіонах вони точно були.

Також науковиця наголошує на людському факторі, адже трапляється, що люди свідомо знищують кажанів або викидають їх зі сховищ. Один випадок стався у Полтаві в 2024 році, коли на сніг викинули півтори тисячі тварин.

Через нестачу знань люди не розуміють, що ці тварини важливі. Ми прагнемо до мирного співіснування. Бо кажани не приносять шкоди. Вони просто сидять у щілині до весни – і летять собі, – пояснює Прилуцька.

Вона також наголосила на користі рукокрилих для довкілля: “Кажани – це природні інсектициди, адже один кажан за ніч може з’їсти до двох тисяч комах. Вони дуже важливі для регулювання чисельності комах у природі”.

Втім, у Харкові, де Центр працює понад 15 років, мешканці загалом поводяться більш усвідомлено, а випадки жорстокого поводження з рукокрилими трапляються рідше.

Кажани не є небезпечними, укуси трапляються лише в разі самозахисту. Ще один поширений страх, що тварини можуть “сідати на людей” чи заплутуватися у волоссі також хибний, позаяк кажани бояться нас, тож ніколи не летять на людину навмисне.

Науковиця закликала не виганяти кажанів з балконів, а у разі виявлення колонії звертатися до фахівців. Зокрема у багатьох містах працює мережа волонтерів, котрі допомагають рятувати тварин.

Кажани в укритті: як українські біологи рятують найзагадковіших мешканців наших міст.
Летючі лисиці, або великі крилани, — унікальні кажани, котрі мешкають у тропічних регіонах, зокрема в Західній Папуа, Індонезія. Вражаючі розмахи крил можуть сягати 1,5 метра, що робить їх одними з найбільших кажанів у світі.
Український військовий Владислав Журавель приручив кажана й тепер опікується ним.
Дослідження, проведене в лабораторії Cold Spring Harbor у Нью-Йорку, засвідчило, що імунна система кажанів добре пристосована до боротьби з хворобами. Це може допомогти покращити методи лікування раку та смертельних вірусів, таких як COVID-19.
У Харкові сотні кажанів залетіли у квартиру, проте вибратись з неї не могли. 195 тварин вдалось врятувати, проте близько половини з них померли.