У 2023 році українці були найактивнішими покупцями нерухомості в Польщі з-поміж іноземців

Джерело: ukrayina.pl

У 2023 році українці очолили список іноземних покупців нерухомості в Польщі, ставши найактивнішими інвесторами на ринку житла. Українці придбали близько половини всіх квартир, куплених іноземцями минулого року, засвідчивши значне зростання інтересу.

Загалом іноземці придбали понад 14 тисяч квартир, з яких 7,7 тисячі об’єктів перейшли до українців. Це на 10% більше, ніж у 2022 році. Серед придбаних українцями об’єктів 7,1 тисячі були житловими приміщеннями, решта розподілилася між гаражами та комерційною нерухомістю.

Аналітики зазначають, що у порівнянні з іншими іноземцями, українці воліють купувати менші за площею квартири. Середній розмір квартири, яку купують українці, складає не більше 54 квадратних метрів, тоді як середній розмір квартири, яку купують всі іноземці, становить 58 квадратних метрів, сказав експерт з нерухомості Бартош Турек.

Найпопулярнішими місцями для купівлі нерухомості серед іноземців виявилися Варшава, де було придбано 2,9 тисячі квартир, а також такі великі міста, як Краків, Лодзь, Познань, Гданськ та Щецин.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.