У 2024 році РФ хоче залучити до армії 400 000 військовослужбовців – британська розвідка
Джерело: міноборони Великої Британії
Британські розвідники вважають, що цьогоріч РФ прагне залучити до армії 400 000 військовослужбовців за контрактом.
Фахівці зауважили, що з 1 квітня у РФ стартував традиційний весняний призов на військову службу. Цієї весни міноборони РФ прагне мобілізувати 150 000 росіян віком від 18 до 30 років.
Призовники проходитимуть служб протягом року у всіх родах ЗС РФ, проте залучати їх до війни проти України влада не ризикує.
Для війни проти України РФ залучає військовослужбовців за контрактом та деяких резервістів, яких мобілізували наприкінці 2022 року.
Розвідники зауважили, що на строковиків, зазвичай, тиснуть, аби вони після служби підписували контракт з міноборони і воювали проти України.
“Ймовірно, російська влада не хоче ризикувати бойовими втратами серед солдатів-строковиків, що, найімовірніше, буде непопулярним. Втрати серед бійців-добровольців більш терпимі у російському суспільстві”, – мовиться у звіті.
Фахівці резюмували, що, наймовірніше, у 2024 році Росія хоче залучити до арії 400 000 військовослужбовців-контрактників.
“Це для того, аби підтримати свої сили, які зазнали величезних втрат в Україні та підтримати свої заяви про намір збільшити чисельність збройних сил до 1,32 млн осіб цього року та 1,5 млн осіб загалом”, – наголосили у розвідці.
- Володимир Зеленський повідомив, що до 1 червня Росія прагне мобілізувати 300 000 осіб до лав своєї армії.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.