У 2024 році відбудеться масштабне скорочення посад держслужбовців та суддів
Джерело: засідання Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні на YouTube
У 2024 році відбудеться скорочення низки посад у штатах органів виконавчої влади та в апаратах судів. Директорка Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів Людмила Рожкова наголосила, що це – рішення уряду.
“Є доручення провести скорочення в державних органах виконавчої влади, але судовій владі теж буде необхідно переглянути штати. Якщо кілька років конкретні вакантні посади в судах не заповнюються, то вони й не потрібні”, – зазначила Людмила Рожкова.
За її словами, у держбюджеті 2024 року передбачено фінансове забезпечення тільки на фактичну чисельність працівників державних установ.
“Фінансово буде забезпечена лише фактична чисельність працівників апаратів судів. Фінансувати потрібно фактично працюючих людей”, – додала вона.
Також у наступному році можуть бути заповнені лише 10% поточних вакансій. Деталей щодо посад вона не навела.
Зі свого боку, заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк заявив, що на 2024 рік максимальну кількісту співробітників БЕБ обмежено з 4000 до 1400.
- У першому читанні Верховна Рада ухвалила проєкт Державного бюджету України на 2024 рік. 285 парламентаріїв узгодили редакцію документа після розгляду рекомендацій бюджетного комітету і депутатських поправок.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.