У 220 районах РФ кошти на їжу становлять більшу частину безготівкових витрат – розвідка
Джерело: СЗРУ
Економічна криза в Росії загострюється: у 220 муніципалітетах витрати на продукти перевищують 50 % безготівкових платежів. Цей показник, відомий як закон Енгеля, стає індикатором масової бідності, де домогосподарства витрачають ледь не весь бюджет на базові потреби, не маючи ресурсів для розвитку чи інвестицій.
Найбільше таких районів у депресивних регіонах: 23 – у Кіровській області, 21 – в Алтайському краї, по 15 і 13 – у Костромській та Курганській областях. Низькі доходи посилюються відсталістю та інфляцією.
Водночас дані не охоплюють такі найбідніші суб’єкти федерації, як Інгушетія (бідність 25,6 %), де домінує готівка.
З огляду на це в РФ стали частіше фіксувати продаж прострочених продуктів. Так, у квітні 2025 року заборону на реалізацію прострочення порушили 4165 юридичних осіб та 13972 індивідуальних підприємців, а з 20 липня по 20 серпня порушень стало ще більше – 14997 з боку індивідуальних підприємців та 4790 з боку юридичних осіб.
Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.
Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.
У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.
- Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
- Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
- Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
- Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
- Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.
До 2045 року до тимчасово окупованих регіонів України мають переїхати понад 100 тисяч росіян. Принаймні, це випливає з планів “розвитку” окупованих Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 16 березня та у ніч на 17 березня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по важливих військових об’єктах противника.
Під час багатонаціональних навчань НАТО “REPMUS/Dynamic Messenger 2025” група морських сил під українським командуванням у ролі “ворога” виявила вразливість союзних військово-морських сил і “потопила” щонайменше один фрегат НАТО.