У Білому домі пригрозили Ірану «серйозними наслідками» за атаку по Ізраїлю
Джерело: The Washington Pos
Білий дім попередив Іран про серйозні наслідки після ракетної атаки на Ізраїль, що сталася 1 жовтня. Радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Іран нестиме відповідальність за цей інцидент.
Салліван підкреслив, що США тісно співпрацюватимуть з Ізраїлем, щоб запровадити відповідні заходи. Він не уточнив, які саме наслідки чекають на Іран, але наголосив на значній ескалації через запуск близько 200 балістичних ракет по ізраїльській території.
Він також зауважив, що президент США Джо Байден ретельно відстежує події. За словами Саллівана, адміністрація США зараз аналізує подальші дії, аби насамперед захистити американські інтереси та сприяти стабільності в регіоні.
- Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прокоментував масований ракетний обстріл з боку Ірану, пообіцявши помститись. У Тегерані вже зреагували, пригрозивши новими атаками.
- Ізраїльські війська почали “обмежену наземну операцію” на півдні Лівану.
Іранська армія попередила, що відновлення американських повітряних ударів може призвести до поширення війни на нові території. У Тегерані заявили, що готові до всіх імовірних сценаріїв розвитку конфлікту.
У ніч на 26 липня Сили оборони України вдарили по низці військових і воєнно-економічних об’єктів Росії. Зокрема мовиться про ураження об’єкта “Чорноморнафтогаз” у Криму, ретранслятора управління ударними безпілотниками та низки інших важливих воєнних і воєнно-економічних цілей РФ.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі, внаслідок якої загинув моряк. Він заявив, що дії Києва не залишаться без відповіді.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, перебуваючи з дводенним візитом у Дамаску, закликав скасувати усі санкції, запроваджені проти Сирії за часів поваленого Башара Асада.
Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав посилені санкції та нафтову блокаду з боку США “політичним геноцидом”. Він заявив, що Вашингтон використовує Гавану як зовнішнього ворога, щоб пояснити внутрішні протести та економічну нерівність.