У Британії представили оборонний план на £15 млрд перед відставкою Стармера

Джерело: The Guardian.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представив оборонний інвестиційний план, який передбачає додаткові 15 млрд фунтів на військові потреби протягом наступних чотирьох років. Гроші спрямують на тлі зростання загроз з боку Росії, війни на Близькому Сході та вимог США до Європи активніше інвестувати у власну безпеку.

Водночас ці кошти уряд знайшов не через нові запозичення, а завдяки перерозподілу бюджету. Частину грошей заберуть із дорожніх, енергетичних і житлових проєктів. Також змінили графік програми модернізації військового житла на 9 млрд фунтів, щоб частина витрат припала вже після 2030 року.

Стармер окремо попередив свого ймовірного наступника – лейбориста Енді Бернема – не фінансувати оборону через додаткові борги.

“Оборонні облігації – це просто запозичення під іншою назвою”, – заявив він.

За словами прем’єра, уряд уже вивчав таку ідею, але дійшов висновку, що нові борги можуть підштовхнути відсоткові ставки вгору.

“Факт у тому, що фінансування через запозичення підвищить відсоткові ставки в час, коли £1 з кожних £10 уже йде на сплату відсотків”, – сказав Стармер.

Він наголосив, що оборона має стати головним пріоритетом під час наступного перегляду державних витрат. За планом, оборонні видатки Британії мають зрости з 2,6% ВВП у 2027 році до 2,7%, або майже 80 млрд фунтів, до 2030 року. Стармер заявив, що це поставить країну на шлях до 3% ВВП у наступному парламенті. Ціль НАТО, погоджена ним раніше, – 3,5% до 2035 року.

Новий міністр оборони Ден Джарвіс пояснив, що додаткові кошти потрібні через проблеми, які уряд отримав у спадок.

“Лейбористи успадкували оборонну програму, яка була недофінансована, перевантажена зобов’язаннями та недостатньо пристосована до загроз, з якими ми зараз стикаємося. 47 із 49 програм затримувалися або перевищували бюджет”, – заявив він.

Серед головних напрямів фінансування – 47 млрд фунтів стерлінга на нові атомні підводні човни, зокрема заміну системи Trident і проєкт Aukus разом з Австралією та США. Ще 13 млрд фунтівпередбачено на нову ядерну боєголовку, £8,6 млрд – на винищувач нового покоління Gcap, який Британія розробляє разом з Італією та Японією.

Окремо уряд планує збільшити інвестиції в дрони. Загалом на цей напрям передбачать додаткові 5 млрд фунтів – для повітряних, наземних, морських і підводних систем.

Частину коштів мають забезпечити за рахунок економії. Уряд планує скоротити кількість цивільних службовців на 10%, зменшити витрати на консультантів на 1 млрд фунтів і достроково списати окрему військову техніку, зокрема 34 гелікоптери Wildcat. Стармер визнав, що деякі важливі проєкти доведеться відкласти або скоротити.

“Деякі капітальні проєкти, наприклад у сфері доріг та енергетики, які є важливими, але не життєво необхідними прямо зараз, більше не підуть за планом. Але йдеться про необхідний вибір, правильний вибір для захисту нашої країни”, – сказав він.

Водночас у британському оборонному відомстві й серед колишніх посадовців уже заявляють, що цих грошей недостатньо. Ексміністр оборони Джон Гілі, який пішов у відставку через суперечку щодо фінансування, наголосив, що до 2030 року Британія все одно витрачатиме лише 2,7% ВВП на оборону.

“Британія все ще витрачатиме лише 2,7% ВВП у 2030 році – у дату, коли НАТО попереджало, що ми можемо зіткнутися з російською атакою”, – сказав він.

Стармер хоче затвердити оборонний план до саміту НАТО в Анкарі та до своєї відставки. Очікується, що Енді Бернем може очолити Лейбористську партію 17 липня, а 20 липня стати прем’єр-міністром.

Після серії атак українських безпілотників Москва обмежила максимальну висоту польотів цивільної авіації, а найбільший російський порт Новоросійськ закрив нічну навігацію для суден.

Російські окупанти завдали удару по Павлограду Дніпропетровської області. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще щонайменше десятеро отримали поранення.

Контррозвідка та слідчі Служби безпеки задокументували нові факти застосування РФ проти України боєприпасів зі збідненим ураном. Небезпечні складові виявлено в ударних дронах типу “Герань-2”, якими рашисти атакували Чернігівщину протягом квітня-червня 2026 року.

Американська розвідка перевіряє можливу причетність Росії до атак іранських безпілотників на об’єкти Центрального розвідувального управління (ЦРУ) у країнах Перської затоки.

Колишньому виконувачу обов’язків генерального директора державного оборонного підприємства та трьом його підлеглим повідомили про нові підозри. За версією слідства, замість того, щоб забезпечити збереження активів підприємства, вони організували демонтаж обладнання та його здачу на металобрухт.