У Чернігові на місці зруйнованого стадіону планують побудувати новий за 620 мільйонів гривен

Джерело: “Суспільне Чернігів”

Міністерство молоді та спорту України виділить 20 млн грн на підготовку кошторисної документації щодо будівництва нового стадіону Гагаріна у Чернігові, який раніше зруйнували росіяни. Загалом проєкт оцінили у 620 млн грн.

За словами начальника департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОВА Андрія Шемеця, для будівництва залучать кошти з держбюджету. Цього року міністерство виділить перший транш.

“Спілкуючись з Міністерством, спілкуючись з директором державного підприємства, ми визначили, що це буде мультифункціональний стадіон. Будемо підлаштовувати під трибунами критий легкоатлетичний манеж”, – сказав Андрій Шемець.

11 березня 2022 року у Чернігові росіяни розбомбили стадіон ім. Гагаріна і бібліотеку поруч із ним. За ніч впали п’ять авіабомб великої потужності.

Шемець зауважив, що до стадіону приїхали і наші експерти, і фахівці, які займаються будівництвом нових будівель, з-за кордону.

“Наприклад, трибуну одну можна залишити, все інше, що можна демонтувати та зробити мультифункціональний, сучасний стадіон із підтрибунними приміщеннями, з окремими залами, розминочними полями”, – сказав Шемець.

Фото: Суспільне Чернігів

11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.

У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.

Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.