У Держкомтелерадіо визначили лауреатів премії імені Івана Франка 2023 року

Джерело: Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

У Держкомтелерадіо відбулось засідання комітету з присудження премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

Зазначимо, що присудження премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10 тисяч гривень присуджується у чотирьох номінаціях.

Шляхом відкритого голосування комітет Держкомтелерадіо ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації “За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації” Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів “Дивниця”. Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. Зміст книги склали нариси, есеї, замальовки, аналітичні матеріали, які друкувалися в газетах “Культура і життя”, “За вільну Україну”, “Молода Галичина”, в часописі “Дзвін”. Книга вийшла друком у видавництві “Каменяр” у вересні 2022 року.

У номінації “За найкращий твір у телевізійній сфері” премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм “Колапс: як українці зруйнували імперію зла”.

Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливило подальше існування СРСР. Прем’єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного “Перший”. Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу “Суспільне Культура” та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

У номінації “За найкращий твір у радіомовній сфері” лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту “Леся Українка: 30 радіоісторій”, присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. Образ Лесі Українки, висвітлений з різних ракурсів, наближає слухача до розуміння особистості талановитої доньки українського народу. Ефір відбувся протягом лютого-березня 2021 року на каналі “Радіо “Культура”.

У номінації “За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері” премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію “Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння” (м.Київ, Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2021).

У монографії розглядається проблематика комунікаційно-контентної безпеки держави, яка через новітні технологічні рішення та підходи захищає національну свідомість від агресивних впливів з боку технологічних пропагандистських центрів Кремля, нейтралізує їх і створює “антидот” проти інформаційних загроз ворога.

Автори провели дослідження сучасного інформаційного простору, визначили потенціали його технологічно-креативних станів, запропонували підходи до розуміння контроверсійності публічного простору; також розроблено проєктний концепт моделі національного інформаційного простору України.

Довідково. Премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

З початку 2025 року російські атаки в Україні призвели до більшої кількості загиблих і поранених серед цивільних, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила правозахисна організація Human Rights Watch.

Німеччина посилить свою танкову бригаду у Литві, аби зміцнити східний фланг НАТО з метою стримування Росії. До кінця 2027 року чисельність підрозділу збільшать до 5 тисяч військовослужбовців із нинішніх 500.  

Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що путінська Росія змінює історію та відновлює культ злочинця — Сталіна, який наказав убити польських військовополонених. Так він прокоментував у Брюсселі осквернення й пошкодження пам’ятника на Польському військовому кладовищі в Мєдному, де поховані жертви Катинського розстрілу 1940 року.

Дослідники з Китаю забезпечили надлюдський зір, створивши контактні лінзи, котрі дозволяють бачити інфрачервоне світло. На відміну від нічних окулярів, нові лінзи не потребують живлення, а через свою прозорість одночасно дозволяють бачити інфрачервоне і звичайне світло.

У травні Європейська Комісія запропонувала ввести новий адміністративний збір у розмірі 2 євро за кожну посилку, що надходить до ЄС з-за меж Союзу, зокрема з Китаю. Це стосується переважно замовлень з онлайн-платформ Temu та Shein, які надсилають товари безпосередньо від виробника до споживача, минаючи посередників та склади.