На кінофестивалі у Венеції відбудеться прем’єра українського фільму «Назавжди-Назавжди»

Джерело: Державне агентство України з питань кіно.

На 80-му кінофестивалі у Венеції відбудеться світова премʼєра стрічки української режисерки Анни Бурячкової “Назавжди-Назавжди”.

Цього року фестиваль проходитиме з 30 серпня по 9 вересня.

Фільм “Назавжди-Назавжди” – це історія про виживання, та водночас – любов, це про сором, але і безтурботність, про свободу та залежність від свого тіла.

Дія фільму розгортається в Києві наприкінці 90-х. Це історія про молодих і непокірних на тлі радянської руїни. Тих, хто через обставини змушені були навчитись приймати рішення в стислий термін, але загубились у дорослому світі. Історія тих, хто виріс, але так і не подорослішав.

У пошуках захисту та місця, якому вона справді належить, Тоня переходить зі школи в центрі міста до іншої – у спальному районі, та потрапляє до компанії відчайдушних підлітків. Разом вони шукають пригод та неприємностей на околицях постсоціалістичного Києва. Незабаром Тоня закохується в Журіка, а дружба з Лєрою змушує її відчути потяг до її брата Сані. Все це призводить до заплутаного любовного трикутника. Водночас складне минуле Тоні переслідує її, кидаючи виклик новій дружбі та романтичним стосункам.

Режисерське бачення. Цей фільм – пісня любові, присвячена розгубленим підліткам кінця 90-х, які виросли серед пострадянської руїни, добре засвоївши правило: якщо тебе ніхто не полюбить – ти не виживеш. У пошуках цієї любові та верифікації свого існування в очах інших, ми й жили, толеруючи насильство та несправедливість. Бути підлітком означає, що кожна частина твого життя існує лише тут і зараз, і залишатиметься такою назавжди. Кожна любов – назавжди, кожні стосунки – назавжди, кожна драма – назавжди. Тож тепер, ставши дорослими, доводиться усвідомити, що єдине визнання і любов, яких ми направду потребуємо, мають приходити від нас самих. А таке розуміння завжди вимагає прийняття самотності та відповідальності за власне життя.

Анна Бурячкова – талановита українська режисерка та сценаристка. Розпочала свій режисерський шлях у створенні фільмів, музичних відео, телевізійної реклами та соціальних кампаній у 2012 році. Її роботи були визнані на численних міжнародних фестивалях, зокрема Berlin Music Video Awards, Berlin Fashion Films, Grand OFF Poland та Cannes Lions’ Additional Social Campaign Program.

Бурячкова написала сценарій майбутньої стрічки у співпраці з Мариною Степанською (“Стрімголов”, 2017), перебуваючи на карантині, спричиненому COVID-19, у 2020 році. Сценарій перетворився на її повнометражний фільм-дебют “Назавжди-Назавжди”. Знімальний процес було завершено в Києві, лише за два місяці до того, як місто, як і вся країна, поринули в повномасштабну війну, розв’язану Росією проти України. Після цього матеріали фільму були евакуйовані з Києва до Амстердама, де до команди фільму долучилися нідерландські співпродюсери та партнери з постпродакшену.

На стадії розробки та виробництва фільм “Назавжди-Назавжди” був представлений на різних міжнародних кіноринках. Він отримав спеціальну відзнаку журі та нагороду Screen Brussels Co-Production Award на презентації Ukrainian Films Now на Marché du Film (на Festival de Cannes) та нагороду Литовського кіноцентру на “Coming Soon” Meeting Point (га Vilnius Kinopavasaris) у 2022 році. 

В головних ролях: Аліна Чебан, Захар Шадрін, Артур Алієв, Єлизавета Цілик, Дар‘я Жихарська.

Понад 270 автомобілів у Німеччині пошкодили на замовлення Росії. Виконавці маскувалися під радикальних екоактивістів.

Європейський Союз розглядає можливість перегляду Конвенції ООН про статус біженців, щоб спростити процедуру депортації шукачів притулку. Такий крок пояснюють зростаючим навантаженням на систему притулку: лише у 2024 році ЄС отримав понад мільйон заявок.

У дитячих садках Забайкальського краю РФ почнуть викладати курс “Семьеведение”. Дітям розповідатимуть про так звані російські “сімейні цінності” та роль родини в суспільстві.

У США федеральні працівники використовують емодзі ложки, підтримуючи один одного у прагненні “встояти на позиціях”, здійснюючи супротив адміністрації Дональда Трампа та Департамент урядової ефективності (DOGE), який очолив американський винахідник та мільярдер Ілон Маск.

Сполучені Штати вперше погодилися спорядити Ізраїлю одну з найпотужніших неядерних бомб — MOAB, відому як “матір усіх бомб”. Це рішення ухвалив президент Дональд Трамп, продовжуючи свою жорстку політику на Близькому Сході.