У «Дії» запустили онлайн-шлюб
Джерело: глава Мінцифри Михайло Федеров у Телеграмі
В Україні запустили послугу онлайн-одруження через додаток “Дія”, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Вперше у світі пари зможуть пройти повний цикл одруження без відвідування РАЦСу – від подання заяви до отримання свідоцтва про шлюб.
“Більше не треба нікуди їздити, збирати документи, складати їх у файлик, щоб стати чоловіком та дружиною. Відтепер це кілька кліків у Дії'”, – йдеться в повідомленні.
Послуга особливо актуальна для військових та пар, які знаходяться на відстані одне від одного, навіть у різних країнах.
Онлайн-церемонія з реєстратором триватиме близько 30 хвилин, після чого свідоцтво про шлюб з’явиться у додатку. Паперовий варіант можна отримати поштою. Також під час реєстрації пари можуть змінити прізвище або залишити його без змін.
Ця ініціатива стала можливою завдяки співпраці Мінцифри з Міністерством юстиції, Державним підприємством “Національні інформаційні системи”, Державною міграційною службою та АТ “Укрпошта”. Технічним партнером виступила компанія Cisco, яка забезпечила відеоконференції для проведення церемоній.
Очікується, що послуга стане основою для подальшої цифровізації інших державних сервісів у “Дії”.
Раніше уряд ухвалив постанову, яка дозволить українцям у межах експериментального проєкту одружуватися в застосунку “Дія”. Після чого міністр цифрової трансформації повідомляв, що у застосунку “Дія” з’явиться нова послуга – онлайн-шлюб.
Два з трьох танкерів із російським дизельним паливом, які прямували до США в межах домовленостей президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, змінили курс. Це поставило під загрозу угоду про закупівлю та імпорт пального з Росії.
НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.
Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.
Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.
Російські окупанти продовжують атакувати українську енергетичну інфраструктуру, зокрема об’єкти генерації та підстанції. АЕС вимушено знизили потужність генерації.