У Дніпрі – «серйозні проблеми» внаслідок масованої атаки РФ, а частина Харкова – без тепла
Джерело: Ігор Терехов у Telegram та Борис Філатов у Facebook
У Дніпрі фіксують вагомі наслідки після масованого обстрілу, що стався 25 грудня. У Харкові основними цілями стали об’єкти критичної інфраструктури, зокрема котельні, ТЕЦ та електроенергетичні підприємства.
Міський голова Борис Філатов Дніпра зазначив, що у місті працюють всі профільні служби, включаючи військову адміністрацію, поліцію, енергетиків, комунальників, рятувальників і волонтерів. За його словами, попередня підготовка до таких атак допомогла мінімізувати масштаби руйнувань, хоча проблеми залишаються значними. Також на Дніпропетровщині загинула людина внаслідок атак. Більше деталей планується оприлюднити пізніше.
У Харкові тієї ж ночі російські війська здійснили масовану атаку, націливши 12 ракет і запустивши ударні безпілотники “Шахед”. Внаслідок обстрілів значна частина міста залишилася без тепла, а НЕК “Укренерго” запровадила спеціальні графіки відключення електроенергії.
Міський голова Ігор Терехов Харкова повідомив, що під час обстрілу постраждали чотири людини. Окупанти також спрямували безпілотники в бік приватних будинків.
Міські служби забезпечили стабільну роботу електротранспорту. У Харкові розгорнуто пункти незламності, а ремонтні бригади працюють безперервно для відновлення теплопостачання.
- 25 грудня в Україні діятимуть графіки відключень світла. Графіки запроваджено через ранкову ракетну атаку РФ на енергооб’єкти.
- Причина застосування графіків – ранкова ракетна атака Росії по енергооб’єктах України. Через завдані пошкодження енергетики вимушені застосовувати відключення світла.
- Вранці 25 грудня російські окупанти завдали чергового удару по українських енергооб’єктах, зокрема теплоелектростанціях (ТЕС).
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.