У Фінляндії екоактивісти подали до суду на уряд за недостатню протидію зміні клімату

Джерело: Yle

У Фінляндії група екологічних та правозахисних організацій подала позов проти уряду Петтері Орпо, звинувачуючи керівництво країни в недостатніх кроках для протидії змінам клімату.

Фінська асоціація охорони природи, Грінпіс, Amnesty, Фінська асоціація природи, правозахисна організація Finnish Sámi Youth та Climate Parents Finland подали спільну скаргу до Вищого адміністративного суду.

За словами представників організацій, уряд порушує закон, оскільки Фінляндія задекларувала як свою національну мету стати вуглецево-нейтральною до 2035 року.

У позові йдеться, що недостатні дії уряду ставлять під загрозу виконання шести секцій закону та можуть вважатися також порушенням базових прав, оскільки стан довкілля прямо впливає на життя та здоров’я людей.

Позивачі вимагають, щоб уряд швидко почав робити достатньо для виправлення поточної ситуації.

Міністерка довкілля раніше цього літа також визнавала певне відставання Фінляндії від заявлених планів.

Згідно з угодами ЄС про розподіл тягаря, Фінляндія зобов’язалася вдвічі скоротити кліматичні викиди до 2030 року, де транспорт є найбільшим джерелом викидів.

Як наголошено в заяві організацій, які беруть участь у судовому оскарженні, бездіяльність уряду ставить під загрозу виконання шести статей Закону “Про зміну клімату”, а також порушує фундаментальні права та права людини.

“Ми вимагаємо, щоб уряд вжив швидких та адекватних заходів для досягнення кліматичних цілей”, — сказала кліматична експертка Фінської асоціації охорони природи Ханна Ахо.

Активісти британської кліматичної компанії “Just Stop Oil”, яка закликає відмовитися від викопних ресурсів, у межах своєї останньої акції протесту залили Стоунгендж помаранчевою фарбою.

Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.