У «Greenpeace Україна» попередили про ризик обвалу саркофага на Чорнобильській АЕС

Джерело: звіт Greenpeace

Greenpeace попереджає про необхідність усунення пошкоджень Нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС внаслідок удару російського безпілотника. Про це мовиться у звіті організації, оприлюдненому до 40-х роковин аварії на ЧАЕС.

У документі зазначається, що інцидент стався у 2025 році та розглядається як удар по критично важливому ядерному об’єкту.

Удар безпілотника по Новому безпечному конфайнменту Чорнобильської АЕС призвів до пошкодження захисних конструкцій, — нагадали у звіті.

Усередині НБК знаходяться руїни реактора №4 та саркофаг. Саркофаг підлягає якнайшвидшому демонтажу, однак через пошкодження НБК це неможливо. За даними нового звіту, без термінового ремонту конфайнменту ризик обвалу саркофага зростає.

В організації наголошують, що навіть за відсутності підвищення рівня радіації такі пошкодження становлять довгострокові ризики для ядерної безпеки.

3 жовтня 2025 року МАГАТЕ повідомило, що на НБК Чорнобильської АЕС було завершено термінові ремонтні роботи. Ці ремонтні роботи полягали, насамперед, у встановленні тимчасового накриття над отвором площею 15 м² у зовнішній обшивці, що мінімізувало потрапляння дощу та снігу в кільцевий простір та основний об’єм НБК. Однак, за словами представника МАГАТЕ, “ізоляційну функцію НБК не відновлено, що збільшує ризик витоку радіоактивних матеріалів у довкілля в разі обвалення нестабільних конструкцій на об’єкті Укриття”.

У березні 2026 року директор ЧАЕС повідомив, що “для повного відновлення функціонування Нового захисного конфайнмента необхідно провести цілий комплекс заходів, включаючи заміну всіх пошкоджених мембран; ремонт системи обслуговування головного крана та іншого пошкодженого обладнання, а також сталевих опорних конструкцій; відновлення повної герметичності зовнішньої обшивки. Усе це є надзвичайно складним технічним завданням, зважаючи на високі рівні радіації в зоні робіт”. Завершення ремонтних робіт на НБК заплановано на 2030 рік.

Демонтаж нестабільних конструкцій в об’єкті “Укриття” є необхідною умовою для запобігання їх неконтрольованому обваленню, яке призвело б до перерозподілу великих обсягів радіоактивного пилу всередині НБК. Масштабна дезактивація після обвалення була б дорогою з фінансового погляду та мала б суттєвий несприятливий вплив з точки зору сумарної колективної дози, яку отримали б працівники, — пояснили у звіті.

Нестабільні споруди для демонтажу поділено на дві категорії: ранній демонтаж та відкладений демонтаж. Нестабільні споруди з імовірністю обвалу менше ніж 10-2 на рік заплановано до раннього демонтажу. Нещодавній аналіз нестабільних споруд об’єкта “Укриття”, запланованих до раннього демонтажу, показав, що їхня несуча здатність є достатньою, аби витримувати сейсмічні події до 2029 року.

Єдиний відомий автору — Еріку Шміману — термін, необхідний для дострокового демонтажу нестабільних споруд, становить близько 40 місяців, за умови, що утворені відходи можна буде розміщувати в контейнери та вивозити з буферного сховища НБК зі швидкістю, що дорівнюватиме швидкості їх утворенн. Єдиний відомий автору розрахунковий термін відстроченого демонтажу об’єкта становить близько 14 місяців, за умови, що утворені відходи можна буде розміщувати в контейнери та вивозити з буферного сховища НБК зі швидкістю, що дорівнюватиме швидкості їх утворення. Якщо припустити, що відстрочений демонтаж розпочнеться одразу після завершення раннього демонтажу, загальна тривалість цих робіт становитиме близько 54 місяців. Якщо демонтаж нестабільних споруд розпочнеться після повного відновлення функціональності НБК у 2030 році, то демонтаж має завершитися у 2035 році. Вивезення матеріалів, що містять паливо (ММП), є складнішим і небезпечнішим завданням, пов’язаним з більшою кількістю елементів невизначеності, ніж демонтаж нестабільних споруд. В межах аналізу десяти сценаріїв вивезення матеріалів, що містять паливо (ММП), в якості першого кроку у всіх десяти сценаріях передбачено вивезення та пакування ММП з Центрального залу будівлі реактора 4-го енергоблоку для захоронення.

Зрештою, для утилізації ММП необхідний пункт глибинного захоронення. Наразі такий пункт глибинного захоронення відпрацьованого ядерного палива експлуатує лише Фінляндія (в Онкало). Усі інші країни, де утворюється відпрацьоване ядерне паливо, розміщують його у контейнерах, які знаходяться у тимчасовому сховищі, часто на вулиці. Якщо відходи, що містять паливо, з ЧАЕС розміщуватимуться у контейнерах, подібних до тих, що використовуються для відпрацьованого ядерного палива, бетонний майданчик, використаний для зведення НБК, стане зручним місцем для тимчасового зберігання. Один попередній графік перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему був опублікований у 2017 році. У ньому вказано подібну оцінку терміну виконання робіт з демонтажу нестабільних конструкцій і не включено створення пункту глибинного захоронення в категорію критично важливих об’єктів. Якщо перенести дату початку виконання цього графіка вивезення та утилізації ММП з 2023 року на 2035 рік, врахувавши затримки через COVID та атаку росіян безпілотниками, вивезення та утилізація ММП завершиться приблизно у 2102 році. Передбачається, що 100-річний термін експлуатації НБК розпочався з моменту введення об’єкта в експлуатацію у 2019 році і закінчиться у 2119 році.

До цього директор станції Сергій Тараканов попередив, що черговий російський удар може призвести до обвалення внутрішнього радіаційного укриття на Чорнобильській атомній електростанції.

Вартість відновлення

Раніше у Мінфіні підрахували, що на повне відновлення Нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС після російського удару може знадобитися понад 100 мільйонів євро.

Також The Guardian інформував, що витрати на відновлення захисного саркофага над Чорнобильською АЕС можуть сягнути десятків мільйонів доларів. Імовірно, кошти надаватимуть західні союзники України.

Удар “шахедом” в середині лютого не призвів до негайної радіологічної небезпеки, але сильно пошкодив захисний саркофаг, встановлення якого вартувало 1,5 млрд євро. Саркофаг завершили будувати у 2017 році, його мета – захист зруйнованого реактора. За попередніми оцінками, відновлення вартуватиме понад 25 млн євро, закладених у міжнародному резервному фонді. Фінансування, ймовірно, “ляже” на уряди західних країн.

Імовірно, на повне відновлення пошкодженого саркофага знадобляться місяці, якщо не роки.

Сергій Боков, головний черговий інженер, розповів, що удар по саркофагу стався 14 лютого близько 2:00. Датчики показали щось схоже на землетрус магнітудою 6-7 балів.

Тепер через пошкоджений саркофаг радіоактивний пил може вийти назовні, а дощова вода потрапити всередину. Щобільше, тепер укриття вразливе до корозії. У саркофазі також довелось пробурити дві невеликі скважини для гасіння пожежі.

Ерік Шміман, американський інженер, який працював над проєктуванням та будівництвом саркофага 15 років вважає, що ремонт пошкодження обов’язковий.

Вважалось, що саркофаг захищатиме від радіації 100 років, протягом яких будуть виводити ядерні відходи. Але тепер, без ремонту, така можливість під питанням. Шміман додав, що саркофаг так і не вдалось перефарбувати, щоб запобігти корозії.

Під саркофагом перебуває високорадіоактивна лавоподібна маса з суміші 200 тонн урану та 5000 тонн піску, свинцю та борної кислоти, які скидали на місце вибуху енергоблока після аварії.

У День працівників оборонно-промислового комплексу України Володимир Зеленський відзначив бойову операцію Третьої окремої штурмової бригади із застосуванням наземних роботизованих комплексів (НРК).

Під час масованих обстрілів українських міст РФ неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24. Військові інженери та науковці Міноборони провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.

Надвечір 16 квітня в Одесі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару по житловому будинку. Внаслідок ворожого обстрілу загинули вісім осіб, ще 16 зазнали поранень.

15 квітня Міністерство оборони повідомило про впровадження дроново-штурмових підрозділів.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, чергова зустріч Контактної групи з питань оборони України є доказом того, що союзники Києва “не відволікаються” на конфлікт на Близькому Сході, як на те сподівався глава РФ Володимир Путін.