Трамп відмовляється від фонду «жертв політпереслідування» після критики республіканців
Джерело: Politico.
Дональд Трамп відступає від планів створити Фонд для “жертв політичного переслідування” на 1,8 млрд доларів після різкої критики всередині Республіканської партії та судового рішення, яке тимчасово заблокувало виплати.
За даними джерел, представники Білого дому вже повідомили республіканське керівництво в Конгресі, що адміністрація не просуватиме фонд у попередньому вигляді. Його мало адмініструвати Міністерство юстиції США, а кошти могли спрямовувати людям, яких команда Трампа вважає жертвами політично мотивованих переслідувань за попередніх адміністрацій.
У понеділок Мін’юст заявив, що “виконає рішення суду” після того, як федеральний суддя у Вірджинії тимчасово заборонив адміністрації проводити будь-які виплати з фонду. Водночас відомство не відмовилося від самої ідеї й не пояснило, чи можуть її повернути пізніше.
Варто зазначити, що суперечка навколо фонду стала проблемою не лише для Білого дому, а й для республіканців у Конгресі. Через неї минулого місяця зірвалося заплановане голосування в Сенаті щодо законопроєкту, який мав виділити близько 70 млрд доларів на посилення імміграційного контролю до кінця президентського терміну Трампа.
Демократи погрожували змусити Сенат голосувати за поправки, пов’язані з фондом, що поставило б республіканців у незручне становище. Частина однопартійців Трампа також побоювалася, що без чітких обмежень фонд може перетворитися на механізм виплат його політичним союзникам.
На цьому тлі Трамп у понеділок зустрівся зі спікером Палати представників Майком Джонсоном. За словами джерел, Джонсон порушив питання про те, чи має фонд шанси вижити політично, якщо він уже блокує просування імміграційного пакета.
Паралельно ще один федеральний суддя у Флориді почав перевірку угоди про врегулювання, яка фактично привела до створення фонду. Це додало юридичного тиску до політичного.
Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун раніше дав зрозуміти, що без змін або обмежень фонд навряд чи дозволить просунути законопроєкт далі. Він заявив, що зміни є “безпечним припущенням”. Пізніше, коментуючи ситуацію журналістам, Тун сказав:
“Найкращий спосіб впоратися з цим – якщо адміністрація сама вирішить його закрити”.
- Міністерство юстиції США завершує підготовку угоди про створення компенсаційного фонду на майже $1,8 млрд для людей, які заявляють про “політичне переслідування” з боку влади.
- Головний юрисконсульт Міністерства фінансів США Браян Морріссі подав у відставку в день, коли адміністрація Дональда Трампа оголосила про створення спеціального фонду на майже 1,8 млрд доларів. Його запуск пов’язаний із врегулюванням позову Трампа проти Податкової служби США через витік податкових декларацій.
- Республіканці в Сенаті США не можуть дійти згоди щодо фонду Дональда Трампа на $1,8 млрд, який має компенсувати тим, кого президент називає жертвами політичного використання державних інституцій. Частина партії вимагає письмових гарантій і контролю Конгресу.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.