У Грузії хочуть по-новому визначити статус православ’я у конституції
Джерело: “Грузія Online” та “Эхо Кавказа”
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про плани внести зміни до конституції країни, які передбачають нове визначення статусу православ’я. Поправка позначиться на Православній церкві як на найважливішому інституті для Грузії.
Кобахідзе пояснив, що згідно з новою редакцією, православ’я буде визначено як основу ідентичності грузинської держави. Це стане доповненням до чинного положення, яке визнає роль Православної церкви в історії Грузії.
Прем’єр-міністр підкреслив, що нині Православна церква відіграє ключову роль у суспільному житті країни і є опорою її ідентичності. За його словами, ця поправка буде внесена до конституції після консультацій з представниками Церкви і Патріархії.
Речник Патріархії Грузинської православної церкви Андрій Джагмаїдзе раніше стверджував, що влада консультувалася з Церквою щодо можливого проголошення православ’я державною релігією. За його словами, ця пропозиція спрямована на посилення ролі Церкви в суспільстві та захист традицій і християнських цінностей.
Але частина представників Грузинської православної церкви вже висловила стурбованість з цього приводу. Наприклад, архієпископ Зенон Іараджулі назвав цю ініціативу “помилкою”, наголошуючи на необхідності збереження незалежності Церкви від держави, особливо в умовах політичної нестабільності.
- Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.
- Правляча партія “Грузинська мрія” заявила про намір внести зміни до конституції з метою “мирного відновлення територіальної цілісності”. Однак опозиція стурбована тим, що це може бути пов’язано з таємними переговорами з Росією.
- Декілька країн ЄС наполягають на санкціях проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.
- Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.
- Конституційний суд Грузії 29 серпня розпочав розгляд кількох позовів проти так званого закону про “іноагентів”.
Президент Володимир Зеленський відреагував на відео, на якому російські окупанти за допомогою дрона цілеспрямовано атакували чоловіка, який продавав овочі у Херсоні.
Президент Володимир Зеленський підписав закон, за яким колишні засуджені у війську отримали право на щорічні відпустки, переведення між підрозділами ЗСУ, а також більше підстав для звільнення.
4 серпня тимчасово окупована Запорізька АЕС втратила зовнішнє електропостачання. Станція близько години працювала на дизель-генераторах, котрі є резервним джерелом живлення для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (“Мадяр”) повідомив, що протягом останніх 18 діб українські безпілотники атакували 15 логістичних об’єктів російського маркетплейсу Wildberries.
Президент Польщі Кароль Навроцький виступає проти будь-яких форм насильства, а всі винні у злочинах мають понести покарання незалежно від громадянства. Про це заявив речник президента Рафал Леськевич, відповідаючи на запитання журналістів щодо збільшення кількості злочинів проти іноземців.