У Грузії хочуть по-новому визначити статус православ’я у конституції
Джерело: “Грузія Online” та “Эхо Кавказа”
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про плани внести зміни до конституції країни, які передбачають нове визначення статусу православ’я. Поправка позначиться на Православній церкві як на найважливішому інституті для Грузії.
Кобахідзе пояснив, що згідно з новою редакцією, православ’я буде визначено як основу ідентичності грузинської держави. Це стане доповненням до чинного положення, яке визнає роль Православної церкви в історії Грузії.
Прем’єр-міністр підкреслив, що нині Православна церква відіграє ключову роль у суспільному житті країни і є опорою її ідентичності. За його словами, ця поправка буде внесена до конституції після консультацій з представниками Церкви і Патріархії.
Речник Патріархії Грузинської православної церкви Андрій Джагмаїдзе раніше стверджував, що влада консультувалася з Церквою щодо можливого проголошення православ’я державною релігією. За його словами, ця пропозиція спрямована на посилення ролі Церкви в суспільстві та захист традицій і християнських цінностей.
Але частина представників Грузинської православної церкви вже висловила стурбованість з цього приводу. Наприклад, архієпископ Зенон Іараджулі назвав цю ініціативу “помилкою”, наголошуючи на необхідності збереження незалежності Церкви від держави, особливо в умовах політичної нестабільності.
- Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.
- Правляча партія “Грузинська мрія” заявила про намір внести зміни до конституції з метою “мирного відновлення територіальної цілісності”. Однак опозиція стурбована тим, що це може бути пов’язано з таємними переговорами з Росією.
- Декілька країн ЄС наполягають на санкціях проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.
- Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.
- Конституційний суд Грузії 29 серпня розпочав розгляд кількох позовів проти так званого закону про “іноагентів”.
Президент США вдруге за два дні публічно підтримав ідею єдиної Ірландії, фактично виступивши за вихід Північної Ірландії зі складу Великої Британії. Його слова викликали роздратування серед британських юніоністів, але прем’єр Ірландії назвав їхню реакцію перебільшеною.
Колишня прессекретарка президента Юлія Мендель після запровадження проти неї санкцій заявила, що вважає такі обмеження щодо громадян України антиконституційними. Вона також пов’язала рішення влади зі своїм інтерв’ю Такеру Карлсону та публічними заявами про необхідність миру.
Ілон Маск і Сем Альтман, які роками перебувають у жорсткій конкуренції, одночасно підтримали заклик глави Anthropic Даріо Амодеї сповільнити розвиток найпотужніших систем штучного інтелекту. Амодеї попереджає, що без додаткових запобіжників автономні ШІ-агенти потенційно можуть створити масштабну ботмережу й завдати величезних збитків.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан звинуватив Ізраїль у спробах дестабілізувати Сирію серією ударів по її території. Заяву він зробив у Дамаску після переговорів із сирійським колегою Асаадом аш-Шайбані.
Володимир Зеленський увів у дію три нові санкційні рішення РНБО, які охопили російський “тіньовий флот”, компанії та осіб, пов’язаних із “Ростехом”, а також фігурантів, яких у Києві звинувачують у поширенні російської пропаганди. Серед них – колишня прессекретарка президента Юлія Мендель.