У Харкові завершили розбирати завали багатоповерхівки: троє загиблих та 36 постраждалих
Джерело: ДСНС
У Харкові завершили аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів у 9-поверхівці, в яку напередодні ввечері влучили авіабомбою російські війська. У результаті ворожого удару загинули троє осіб, з них двоє дітей, ще 36 осіб постраждало.
Зауважується, що до ліквідації наслідків влучання по житловій багатоповерхівці залучали рятувальників Харківського, Луганського та Івано-Франківського гарнізонів ДСНС, а також 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України.
Також на місці події працювали психологи ДСНС, котрі надали допомогу 32 особам.
Пізно ввечері 30 жовтня російські війська запустили по Харкову керовані авіабомби. Внаслідок ворожого удару зруйновано майже весь підʼїзд дев’ятиповерхового житлового будинку.
Зафіксовано удар ворожого КАБу у Салтівському районі Харкова. Оперативні служби підтвердили влучання у четвертий поверх багатоповерхівки.
Своєю чергою, мер міста Ігор Терехов зазначив, що повністю зруйновано поверхи з шостого по перший поверх будинку.
Згодом голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок російської атаки житлова дев’ятиповерхівка у Харкові перебуває під загрозою обвалу.
- Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові пошкоджено понад 40 будівель.
- Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оприлюднив наслідки російського обстрілу адмінбудівлі у центральній частині Харкова.
- 29 жовтня близько 2:50 російські окупаційні війська вкотре атакували Харків. Є влучання по приватному житловому сектору та жертви.
- Згідно з інформацією керівника ГУ Нацполіції в Харківській області, для удару по Харкову ворог використав крилату бомбу-ракету “Гром Э1”.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.