У храмах УПЦ МП збирають пожертви на заставу «Паші Мерседесу»

Джерело: сайт Києво-Печерської лаври

Після арешту настоятеля Києво-Печерської лаври Павла (Петра Лебедя), відомого як “Паша Мерседес”, парафіяни храму розпочали збір коштів на грошову заставу для нього. Сума застави становить 33 мільйони 300 тисяч гривень.

Адвокат Павла відвідав його у СІЗО та зазначив, що стан його здоров’я та умови утримання – задовільні.

“Ми митрополиту Павлу передали про те, що відбувається збір коштів для внесення застави. Він дуже вдячний і передає Боже благословення”, – написав адвокат.

Своєю чергою, речник Генерального штабу Збройних Сил України Андрій Ковальов у Facebook прокоментував збір коштів для Павла.

“Поки весь український народ збирає гроші на безпілотники для Збройних Сил України, донатить на оборону України та перемогу над російськими окупантами, – у Києво-Печерській Лаврі адепти московського патріархату збирають гроші на заставу за підозрюваного агента Кремля!!! так званого “митрополита Павла” – громадянина Петра Лебедя, як він сам просив його називати, не “Паша Мерседес”, а “Паша Тесла”, – зазначив Андрій Ковальов.

Він також нагадав, що Павла підозрюють у “розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та поширенні матеріалів, які виправдовують російську агресію”.

Ковальов зробив фото скриньки для збору коштів у храмі святого Агапіта Печерського у Лаврі.

Фото: Андрій Ковальов у Facebook

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.