У Канаді помер владика Петро Стасюк, єпископ-емерит Мельбурнської єпархії УГКЦ

Джерело: пресслужба Української греко-католицької церкви

13 серпня у Вінніпезі, Канада, на 83-му році життя відійшов у вічність владика Петро Стасюк – єпископ-емерит Мельбурнської єпархії Української греко-католицької церкви. Останні роки він жив у Домі Пресвятої Родини, яким опікуються сестри служебниці.

Владика Петро мав 59 років священства та 33 роки єпископського служіння. Похоронні богослужіння ще планують, про їхні дати повідомлять пізніше.

Стасюк народився 16 липня 1943 року біля містечка Роблін у канадській Манітобі в сім’ї фермерів із Тернопільщини, які належали до першої хвилі української еміграції. Після школи вступив до Малої семінарії редемптористів, а згодом – на новіціат цього чину. У 1962 році склав перші обіти, у 1965-му – довічні. Богословську освіту здобув в Оттаві, додатково вивчав французьку й українську. Священником став у 1967 році, отримавши свячення від митрополита Максима Германюка.

Працював на парафіях у Манітобі, Саскачевані та Торонто, викладав у Колегії святого Володимира, а з 1981 по 1993 рік очолював її. У грудні 1992 року Папа Іван Павло ІІ призначив його єпископом для українців-греко-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Там він заснував молодіжний рух “Українська молодь – Христові”, керував Патріаршою катехитичною комісією УГКЦ, брав участь у створенні Катехизму “Христос – наша Пасха”.

За свою працю владика отримав медаль Ордена Австралії, а у 2018 році став головним капеланом Спілки української молоді. У 2020-му Папа Франциск прийняв його відставку через досягнення 75-річного віку.

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15360 про Український національний пантеон – що він передбачає.

У ніч проти 1 липня російські війська атакували п’ять автозаправних станцій у Дніпропетровській області.

У Переяславі 21-22 червня відбулася подія, покликана повернути українцям один із ключових образів нашої державної та мілітарної тяглості, – відкриття скульптури-символу “Меч Мономаха” за моєї участі як командира 53 ОМБр Третього армійського корпусу.

Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO — спеціалізована установа ООН) із закликом визнати танкери російського “тіньового флоту” законними військовими цілями. 

Бійці 1 Окремого центру СБС ЗСУ показали, як “пробили” коридор в російській системі протиповітряної оборони, що дозволило атакувати зокрема Москву.