У Косові затвердили новий уряд після понад року політичної кризи
Джерело: Danas
Парламент Косова схвалив новий склад уряду на чолі з Альбіном Курті. За відповідне рішення проголосували 66 депутатів, проти – 49.
До складу Кабінету міністрів увійшли 19 міністрів та три віцепрем’єри. Одним із заступників глави уряду став Глауку Конюфца, який також очолив Міністерство закордонних справ.
Під час виступу Курті окреслив ключові пріоритети роботи уряду. Серед них – економічний розвиток країни, інвестиції в армію та поліцію, а також створення заводу з виробництва боєприпасів і безпілотників.
Прем’єр-міністр також пообіцяв модернізацію теплоелектростанцій в Обілічі, розширення сектору відновлюваної енергетики та інвестиції у водосховища. За його словами, на будівництво п’яти нових акумуляційних об’єктів планують спрямувати 400 мільйонів євро.
Окрему увагу Курті приділив відносинам із Сербією. Він наголосив, що нормалізація діалогу з Белградом має відбуватися на основі Брюссельської та Охридської угод — між двома рівноправними сторонами та без втручання у внутрішні справи.
Серед інших ініціатив уряду — будівництво лікарень у Мітровиці та Урошевці, а також розвиток залізничного сполучення з Албанією і сусідніми регіонами.
Водночас у новому уряді немає представників партії “Сербська листа” — найбільшої сербської політичної сили в парламенті. Її депутат Ігор Сіміч заявив, що серби не отримали належного представництва, а сама партія не підтримала формування такого складу Кабінету.
“Якщо ви уважно слухали виступ, який був представлений, то в ньому немає сербів. Ніби нас не існує, хоча ми тут живемо століттями. Не було сказано ні слова про проблеми, які уряд створив нашому народу, а також про проблеми, які він створив між албанським і сербським народами. Навіть якби щось і було сказано, це були б порожні слова. Ваші дії та все, що ви зробили проти нашого народу, свідчать про те, що ви хочете, щоб нас з кожним днем ставало все менше. Але ми не здаємося, бо ми на своєму місці”, – зазначив він.
- У Косові стартувало вирішальне голосування, яке має визначити майбутній вектор розвитку наймолодшої держави Європи. Від результатів виборів залежить, чи зможе країна розблокувати роботу парламенту та отримати критично важливе іноземне фінансування.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан звинуватив Ізраїль у спробах дестабілізувати Сирію серією ударів по її території. Заяву він зробив у Дамаску після переговорів із сирійським колегою Асаадом аш-Шайбані.
Володимир Зеленський увів у дію три нові санкційні рішення РНБО, які охопили російський “тіньовий флот”, компанії та осіб, пов’язаних із “Ростехом”, а також фігурантів, яких у Києві звинувачують у поширенні російської пропаганди. Серед них – колишня прессекретарка президента Юлія Мендель.
Дипломатичний поїзд із радниками з безпеки країн ЄС та колишнім прем’єром Великої Британії Борісом Джонсоном незадовго до російської атаки залишив станцію Ягодин біля кордону з Польщею. В Укрзалізниці припускають, що саме він міг бути однією з цілей реактивного дрона.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.
Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.