У Косові затвердили новий уряд після понад року політичної кризи
Джерело: Danas
Парламент Косова схвалив новий склад уряду на чолі з Альбіном Курті. За відповідне рішення проголосували 66 депутатів, проти – 49.
До складу Кабінету міністрів увійшли 19 міністрів та три віцепрем’єри. Одним із заступників глави уряду став Глауку Конюфца, який також очолив Міністерство закордонних справ.
Під час виступу Курті окреслив ключові пріоритети роботи уряду. Серед них – економічний розвиток країни, інвестиції в армію та поліцію, а також створення заводу з виробництва боєприпасів і безпілотників.
Прем’єр-міністр також пообіцяв модернізацію теплоелектростанцій в Обілічі, розширення сектору відновлюваної енергетики та інвестиції у водосховища. За його словами, на будівництво п’яти нових акумуляційних об’єктів планують спрямувати 400 мільйонів євро.
Окрему увагу Курті приділив відносинам із Сербією. Він наголосив, що нормалізація діалогу з Белградом має відбуватися на основі Брюссельської та Охридської угод — між двома рівноправними сторонами та без втручання у внутрішні справи.
Серед інших ініціатив уряду — будівництво лікарень у Мітровиці та Урошевці, а також розвиток залізничного сполучення з Албанією і сусідніми регіонами.
Водночас у новому уряді немає представників партії “Сербська листа” — найбільшої сербської політичної сили в парламенті. Її депутат Ігор Сіміч заявив, що серби не отримали належного представництва, а сама партія не підтримала формування такого складу Кабінету.
“Якщо ви уважно слухали виступ, який був представлений, то в ньому немає сербів. Ніби нас не існує, хоча ми тут живемо століттями. Не було сказано ні слова про проблеми, які уряд створив нашому народу, а також про проблеми, які він створив між албанським і сербським народами. Навіть якби щось і було сказано, це були б порожні слова. Ваші дії та все, що ви зробили проти нашого народу, свідчать про те, що ви хочете, щоб нас з кожним днем ставало все менше. Але ми не здаємося, бо ми на своєму місці”, – зазначив він.
- У Косові стартувало вирішальне голосування, яке має визначити майбутній вектор розвитку наймолодшої держави Європи. Від результатів виборів залежить, чи зможе країна розблокувати роботу парламенту та отримати критично важливе іноземне фінансування.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.