У Кремлі поскаржилися на приєднання Вірменії до МКС: назвали рішення «неправомірним»

Джерело: SkyNews

3 жовтня у Кремлі відреагували на новини про те, що парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду, попри погрози з боку Росії.

Цей крок обурив Москву, що вважала Єреван своїм союзником.

У подальших коментарях стосовно ситуації речник Кремля Дмитро Пєсков назвав рішення Вірменії “неправомірним”.

Ми з самого початку сумнівалися, що з точки зору двосторонніх відносин приєднання Вірменії до Римського статуту Міжнародного кримінального суду є правильним, – сказав він журналістам.

Країни під юрисдикцією МКС зобов’язані заарештувати главу РФ Володимира Путіна, якщо він в’їде на територію цих держав через ордер МКС.

Пєсков сказав, що Росія “не хотіла б”, щоб Путін відмовився від візиту до Вірменії, але додав, що до лідерів у Єревані будуть “додаткові запитання”.

Своєю чергою, вірменські посадовці зазначили, що це рішення не має нічого спільного з Росією.

Римський статут був підписаний Вірменією у 1998 році. Наприкінці 2022 року уряд звернувся до Конституційного суду стосовно відповідності документа Головному закону країни. 24 березня КС ухвалив позитивне рішення.

Нещодавно президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.

Зауважимо, публічний розбрат між РФ та Вірменією, однією із найдавніших союзниць, поглиблює сумніви щодо здатності Москви підтримувати та поширювати владу на частини колишнього СРСР.

Довідка. 17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.