У Криму росіяни продовжують поширювати пропагандистські друковані матеріали – ЦНС

Джерело: Центр національного спротиву

У тимчасово окупованому Криму росіяни продовжують поширювати друковані інформаційно-пропагандистські матеріали, аби сформувати потрібну Кремлю громадську думку серед жителів півострова.

Зокрема, пропагандистське друковане видання “Крымская правда” у своїх матеріалах за перші дні жовтня використовувало наступні наративи:

  • Нібито наявність у Кремля можливостей для створення загроз Канаді у відповідь на її заходи з підтримки України;
  • Нав’язування думки про нібито безрезультатність контрнаступальних дій Сил оборони України;
  • Нав’язування ворожого ставлення до НАТО.

Крім цього, серед матеріалів згаданого видання було маніпулятивне читацьке голосування, яке окупанти ініціювали серед населення Криму, поставивши наступне питання – “Если лишить Украину выхода к Черному морю, оградит ли это Крым от атак беспилотников?”.

Були сформовані наступні варіанти відповідей на це питання – а)“поддерживаю – надо идти до Приднестровья”, б)“это не решит проблему, до Крыма не долетят, долетят до других регионов, надо покончить с Украиной”, в) “проблему решит использование ядерного оружия”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.