У лікарні померла постраждала внаслідок ракетного удару росіян по селу Гроза
Джерело: голова Харківської ОВА Олег Синєгубов
Ввечері 11 жовтня у реанімації лікарні померла жінка, яка постраждала внаслідок ракетного удару росіян по селу Гроза на Харківщині.
За даними Синєгубова, померла 53-річна жінка. Вона стала 56-ю жертвою російського удару по кафе, де відбувались поминки.
ДОВІДКА: 5 жовтня о 13:24 російські окупанти вдарили по селу Гроза, що у Куп’янському районі Харківської області. Для удару РФ застосувала ракету “Іскандер”, яка поцілила у приміщення кафе та магазину, де на той момент відбувались поминки.
Село було окуповане росіянами у 2022 році. Станом на 2023 рік там проживало близько сотні осіб.
Додамо, що 11 жовтня в СБУ повідомили, що встановили ймовірних коригувальників ракетного удару РФ по селу Гроза. Ними виявились двоє братів, які під час тимчасової окупації села у 2022 році приєднались до росіян, а перед звільненням селища виїхали до РФ.
- Організація Об’єднаних Націй направила групу експертів на місце ракетного удару у село Гроза Харківської області, де через ракетний обстріл росіян загинуло понад 50 осіб.
- Китай дорікнув Росії через ракетний обстріл села Гроза у Куп’янському районі Харківської області, внаслідок якого загинуло понад 50 осіб.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.