У Литві оголосили повітряну тривогу через невідомий БпЛА: посадовців евакуювали до бункерів
Джерело: The Guardian.
У Литві оголосили повітряну тривогу після того, як невідомий безпілотник порушив повітряний простір країни. Через інцидент у Вільнюсі тимчасово зупинили авіаційне та залізничне сполучення, а мешканців столиці закликали пройти до укриттів.
Попередження від Міністерства оборони Литви надійшло на мобільні телефони близько 10:20 ранку. У повідомленні людей просили негайно перейти до безпечного місця та чекати подальших інструкцій. Тривога тривала приблизно годину.
Після оголошення тривоги учнів шкіл евакуювали до укриттів, а працівники офісів і мешканці житлових будинків спустилися у підвали. Президента Литви Гітанаса Науседу, прем’єр-міністерку Інгу Ругінене, а також членів уряду й депутатів перевели до підземних сховищ.
За даними литовської армії, у повітряному просторі Білорусі був зафіксований сигнал, характерний для безпілотника. Пізніше дрон помітили поблизу Вільнюса. Керівник Національного центру кризового управління Вілмантас Віткаускас заявив, що йдеться або про бойовий дрон, або про безпілотник-приманку для введення в оману систем ППО.
“На основі параметрів, які ми бачили, це, найімовірніше, або бойовий дрон, або безпілотник, призначений для відволікання систем і приманювання цілей”, – сказав він.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що дрон прибув із боку Латвії. Наразі невідомо, чи він упав, чи залишив повітряний простір країни. За словами влади, винищувачам НАТО не вдалося його виявити.
На тлі інциденту президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що відповідальність за останні випадки проникнення дронів у повітряний простір країн Балтії лежить на Росії та Білорусі.
“Публічні погрози Росії на адресу наших балтійських держав є абсолютно неприйнятними”, – написала вона.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також наголосив, що навіть якщо дрони були запущені з боку України, їхня поява над країнами Балтії стала наслідком повномасштабної війни, яку веде Росія. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск своєю чергою заявив, що ситуація може вимагати більш жорсткої реакції з боку союзників.
- Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що НАТО має достатньо можливостей для нейтралізації російських військових об’єктів у Калінінградській області. Він також закликав Європу посилювати оборонний потенціал і ядерне стримування РФ.
- Україна, після кількох інцидентів із безпілотниками, розглядає можливість направлення експертів для посилення повітряної безпеки у країни Балтії та вже звернулася стосовно цього до посольства Естонії. Нині конкретний зміст ініціативи уточнюється.
- Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував збиття дрона над територією Естонії й перепросив за інцидент.
Сполучені Штати та Іран досягли мирної угоди й погодили негайно припинити військові операції на всіх напрямках, зокрема в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, за словами якого документ підпишуть 19 червня у Швейцарії.
Росія заманює чоловіків з африканських країн обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи, але після прибуття змушує їх підписувати незрозумілі контракти та відправляє на фронт. Один із завербованих кенійців розповів, що отримав гвинтівку без жодної підготовки й навчався стріляти, спостерігаючи за іншими.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не підтримає поновлення повноважень американської розвідки за розділом 702 закону FISA без одночасного ухвалення виборчої ініціативи Save America Act. Демократи вважають цей документ загрозою для доступу громадян до голосування.
Міністр оборони США Піт Гегсет не зміг чітко пояснити, коли після можливої угоди з Іраном повністю відкриють Ормузьку протоку. Спочатку він пообіцяв негайне відновлення руху, але згодом визнав, що процес може тривати до 30 днів.
Окружний суд Осло в понеділок оголосить вирок Маріусу Боргу Гейбі – сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт. Його судили за 40 епізодами, серед яких чотири обвинувачення у зґвалтуванні та насильство щодо колишніх партнерок.