У МАГАТЕ зробили заяву щодо нічної атаки на Хмельницьку АЕС
Джерело: пресслужба МАГАТЕ
25 жовтня генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі заявив, що потужні вибухи сколихнули територію поблизу Хмельницької атомної електростанції вночі, тимчасово вимкнувши подачу електроенергії на деякі зовнішні станції радіаційного моніторингу, ще раз акцентуючи небезпеку для ядерної безпеки під час війни.
Два безпілотники були збиті на відстані приблизно п’яти та 20 кілометрів від АЕС відповідно.
Цей інцидент ще раз акцентує надзвичайно нестабільну ситуацію з ядерною безпекою в Україні, яка триватиме, поки триватиме ця трагічна війна. Той факт, що на місці були зруйновані вікна будівлі, показує, наскільки це було близько. Наступного разу нам може не так пощастити, – зазначив Гроссі.
Глава МАГАТЕ заявив, що “удару по атомній електростанції слід уникати за будь-яку ціну”.
Прямого впливу дронів на майданчик не було, і вибухи не вплинули на роботу ХАЕС або її підключення до національної електромережі. Проте ударна хвиля пошкодила вікна кількох будівель на майданчику. Станції сейсмічного моніторингу, встановлені в районі ХАЕС, також зафіксували сейсмічні наслідки вибухів.
На ХАЕС два реактори, один з яких зараз працює, а один перебуває у плановій зупинці з початку серпня.
Уночі 25 жовтня війська РФ атакували ударними безпілотниками Хмельницьку область. Всі ворожі БпЛА були збиті, проте уламки упали поруч з Хмельницькою АЕС.
- Уночі 25 жовтня військам РФ вкотре атакували Україну ударними безпілотниками. Зокрема БпЛА були випущені на Хмельниччину.
- Протягом минулої доби відбулося близько 80 бойових зіткнень. Загалом ворог завдав 6 ракетних та 51 авіаційних ударів, здійснив 66 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.
- Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький заявив, що моральний дух окупаційних військ на фронті – вкрай низький через високі втрати та відсутність російських командирів на передовій.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.