У Міноборони пообіцяли прозоріші закупівлі БпЛА для війська: про що мовиться

Джерело6 Міноборони

Агенція оборонних закупівель Міноборони презентувала нову модель закупівель безпілотників для ЗСУ, котра покликана стимулювати розвиток українського ринку завдяки формуванню конкурентного середовища, побудові зрозумілих правил та можливості планувати виробництво.

Агенція розвиває альтернативні інструменти закупівель та постачання, що дозволить не тільки задовольнити потреби військових, зокрема щодо їх ролі у виборі засобів, але й відкриє ринок для ширшого кола виробників.

У 2025 році на закупівлю дронів “Агенцією оборонних закупівель” в держбюджеті передбачено понад 128 млрд грн. Ми змінюємо підходи, щоб ці кошти працювали ефективно: створюємо зрозумілі правила для ринку, забезпечуємо прогнозованість для виробників і результат для війська, – зазначив директор Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліб Канєвський.

Відтепер АОЗ взаємодіятиме з ринком через такі механізми:

  • Прямі договори – для закупівлі унікальних або спеціалізованих безпілотників.

Через стратегічну важливість закупівель на основі доведеної потреби Агенція частково залишає вже існуючий підхід. Проте фокус буде робитись на закупівлю унікальних та спеціалізованих апаратів.

  • Рамкові угоди – конкурентні торги на основі тактико-технічних характеристик.

Ті дрони, які мають схожі тактико-технічні характеристики, будуть об’єднувати в рамки (на першому етапі це FPV-дрони). Це дозволить проводити конкурентні закупівлі зі залученням широкого кола виробників.

  • DOT-Chain Defence – маркетплейс дронів, де військові самостійно обиратимуть необхідні їм засоби.

Військові частини матимуть більше свободи та не отримуватимуть засоби виключно на основі централізовано прийнятих рішень. Також це скоротить процес доставки дронів до лічених тижнів.

Під час розмов із виробниками та військовими ми побачили ключові бар’єри – непрозорі процедури, складний доступ до участі, відсутність діалогу. Тому оновили підходи: сформували зрозумілі правила, спростили вхід і зробили процес передбачуваним. Це відкриває ринку можливість масштабуватись, а державі – швидко закривати потреби ЗСУ, – коментує директор АОЗ Арсен Жумаділов.

Серед важливих нововведень – верифікація постачальників для прямих договорів. Вона допомагає переконатися, що компанія відповідає базовим вимогам: не має зв’язків з РФ, Іраном та РБ і має достатні виробничі спроможності та фінансовий стан для виконання контрактів. Після проходження верифікації постачальник потрапляє до реєстру, що дозволяє скоротити час на перевірки в майбутньому та оперативно отримувати запити на комерційні пропозиції від АОЗ.

Передбачається, що це зробить закупівлі швидшими, ефективнішими та більш передбачуваними для обох сторін.

Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Уряд виділить додаткові 7,9 мільярда гривень на закупівлю БпЛА.

Також Міністерство оборони України представило плани щодо закупівлі безпілотних літальних апаратів на 2025 рік. На придбання FPV-дронів, зокрема на оптоволокні, буде виділено понад ₴44 мільярди.

  • Міністерство оборони виділить додаткові 1,1 мільярда гривень на закупівлю безпілотників.
  • Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації безпілотний авіаційний комплекс ТОККО українського виробництва.
  • Президент Володимир Зеленський повідомив, що Силам оборони передали першу партію нових ракет-дронів “Пекло”.
  • Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що українська далекобійна ракета-дрон “Паляниця” вийшла у серійне виробництво.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.