У МКС прокоментували видачу російського ордера судді, яка ухвалила рішення стосовно Путіна
Джерело: пресслужба МКС
Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
“Президія шкодує про цю нову спробу підірвати міжнародний мандат МКС та запевняє у своїй твердій підтримці суду, його обраних посадовців та персоналу. Ми ще раз підкреслюємо нашу повну впевненість у МКС як незалежній та безсторонній судовій інстанції”, – йдеться у заяві.
При цьому зауважується, що Міжнародний кримінальний суд представляє зобов’язання своїх держав-учасниць забезпечити притягнення до відповідальності за найвагоміші злочини, що викликають стурбованість міжнародної спільноти в цілому.
“Ми закликаємо всі держави поважати незалежність судів і об’єднатися проти безкарності”, – наголошується у заяві.
ДОВІДКОВО. МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане. Вона 17 березня цього року видала ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і дитячої омбудсвумен Марії Львової-Бєлової.
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
- На зустрічі у п’ятницю, 7 липня, міністри юстиції країн G7 підтвердили співпрацю у межах підтримки розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією під час війни проти України.
Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.
Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.
На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.
НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.
Ремонт російського НПЗ в Орську, пошкодженого внаслідок атаки українських дронів, може тривати до шести місяців.