У Молдові затримали 74 особи за підозрою в участі у російському плані дестабілізації напередодні виборів

Молдовські правоохоронці провели масштабну спецоперацію, в межах якої відбулося близько 250 обшуків у кількох регіонах країни. У результаті затримані 74 особи, підозрювані у причетності до плану, що координувався з Росії та мав на меті провокацію масових заворушень напередодні парламентських виборів.

Про це повідомляють АР з посиланням на головного прокурора Офісу з боротьби з організованою злочинністю та спеціальними справами Молдови Віктора Фуртуна. За його словами, затриманих утримуватимуть до 72 годин.

Вибори, що відбудуться у неділю, визначатимуть курс країни – подальший рух у бік членства в ЄС або ж посилення зв’язків із Росією.

Поліція Молдови заявила, що організація заворушень здійснювалася через кримінальні структури під контролем із території РФ. Більшість підозрюваних, віком від 19 до 45 років, регулярно виїжджали до Сербії, де проходили навчання.

Голова поліції Віорел Чернеуцяну пояснив, що ці поїздки прикривалися як паломництва, хоча фактично йшлося про тренування для підготовки заворушень та дестабілізації. Він наголосив, що розслідування не стосується політичних партій, а спрямоване на документування злочинних дій групи.

Президентка Молдови Майя Санду у заяві після обшуків підкреслила, що Кремль витрачає «сотні мільйонів євро», щоб вплинути на виборчий процес.

– Людей щодня отруюють брехнею. Сотні осіб отримують гроші за провокацію безладів, насильства та поширення страху. Ми не повинні дозволити, щоб нашу країну віддали іноземним інтересам, – сказала Санду.

Вона також заявила, що в Молдові є спільники Росії, які “готові продати країну за гроші”.

Молдовська влада неодноразово звинувачувала Москву у веденні гібридної війни: втручанні у вибори, дезінформаційних кампаніях та фінансуванні проросійських сил. Москва, своєю чергою, традиційно заперечує будь-яке втручання.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Молдова подала заявку на вступ до ЄС і вже того ж року отримала статус кандидата. Минулого року Брюссель погодився розпочати переговори про членство, що ще більше загострило відносини між Кишиневом і Москвою.

За повідомленням ЗМІ, США та Європа ухвалили документи з гарантіями безпеки для України.

Міністр оборони України Денис Шмигаль підбив підсумки 32-го засідання у форматі “Рамштайн”. Якщо усі зобов’язання буде виконано, Україні вдасться залучити 45 мільярдів доларів – більше, ніж у будь-якому році від початку повномасштабної війни.

16 грудня представники десятків країн спільно з президентом Володимиром Зеленським підписали документи про заснування Міжнародної комісії з репарацій для України. У реєстрі збитків, які прийме в роботу комісія, вже понад 80 тисяч заяв від громадян, компаній, державних та громадських організацій, котрі постраждали від повномасштабної війни.

Ціни на російську нафту впали до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, оскільки західні санкції змушують нафтову галузь країни пропонувати великі знижки та призводять до падіння світових цін на нафту.

США, Україна та Європа погодили 90% умов мирного плану, проте досі невирішеними залишаються територіальні питання.