У Молдові затримали 74 особи за підозрою в участі у російському плані дестабілізації напередодні виборів

Молдовські правоохоронці провели масштабну спецоперацію, в межах якої відбулося близько 250 обшуків у кількох регіонах країни. У результаті затримані 74 особи, підозрювані у причетності до плану, що координувався з Росії та мав на меті провокацію масових заворушень напередодні парламентських виборів.

Про це повідомляють АР з посиланням на головного прокурора Офісу з боротьби з організованою злочинністю та спеціальними справами Молдови Віктора Фуртуна. За його словами, затриманих утримуватимуть до 72 годин.

Вибори, що відбудуться у неділю, визначатимуть курс країни – подальший рух у бік членства в ЄС або ж посилення зв’язків із Росією.

Поліція Молдови заявила, що організація заворушень здійснювалася через кримінальні структури під контролем із території РФ. Більшість підозрюваних, віком від 19 до 45 років, регулярно виїжджали до Сербії, де проходили навчання.

Голова поліції Віорел Чернеуцяну пояснив, що ці поїздки прикривалися як паломництва, хоча фактично йшлося про тренування для підготовки заворушень та дестабілізації. Він наголосив, що розслідування не стосується політичних партій, а спрямоване на документування злочинних дій групи.

Президентка Молдови Майя Санду у заяві після обшуків підкреслила, що Кремль витрачає «сотні мільйонів євро», щоб вплинути на виборчий процес.

– Людей щодня отруюють брехнею. Сотні осіб отримують гроші за провокацію безладів, насильства та поширення страху. Ми не повинні дозволити, щоб нашу країну віддали іноземним інтересам, – сказала Санду.

Вона також заявила, що в Молдові є спільники Росії, які “готові продати країну за гроші”.

Молдовська влада неодноразово звинувачувала Москву у веденні гібридної війни: втручанні у вибори, дезінформаційних кампаніях та фінансуванні проросійських сил. Москва, своєю чергою, традиційно заперечує будь-яке втручання.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Молдова подала заявку на вступ до ЄС і вже того ж року отримала статус кандидата. Минулого року Брюссель погодився розпочати переговори про членство, що ще більше загострило відносини між Кишиневом і Москвою.

Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.

Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом.

Під час війни дитина може жити у режимі “насторожі” тижнями й місяцями. Сирени, укриття, переїзди, напруга дорослих поруч – все це відбивається на моральному стані малечі. Дитячий мозок переключається на виживання: увага “стрибає”, пам’ять підводить, а реакції стають різкішими. 

Німеччина та Франція закликали до надання Україні «символічних» пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією