У Молдові затримали 74 особи за підозрою в участі у російському плані дестабілізації напередодні виборів
Молдовські правоохоронці провели масштабну спецоперацію, в межах якої відбулося близько 250 обшуків у кількох регіонах країни. У результаті затримані 74 особи, підозрювані у причетності до плану, що координувався з Росії та мав на меті провокацію масових заворушень напередодні парламентських виборів.
Про це повідомляють АР з посиланням на головного прокурора Офісу з боротьби з організованою злочинністю та спеціальними справами Молдови Віктора Фуртуна. За його словами, затриманих утримуватимуть до 72 годин.
Вибори, що відбудуться у неділю, визначатимуть курс країни – подальший рух у бік членства в ЄС або ж посилення зв’язків із Росією.
Поліція Молдови заявила, що організація заворушень здійснювалася через кримінальні структури під контролем із території РФ. Більшість підозрюваних, віком від 19 до 45 років, регулярно виїжджали до Сербії, де проходили навчання.
Голова поліції Віорел Чернеуцяну пояснив, що ці поїздки прикривалися як паломництва, хоча фактично йшлося про тренування для підготовки заворушень та дестабілізації. Він наголосив, що розслідування не стосується політичних партій, а спрямоване на документування злочинних дій групи.
Президентка Молдови Майя Санду у заяві після обшуків підкреслила, що Кремль витрачає «сотні мільйонів євро», щоб вплинути на виборчий процес.
– Людей щодня отруюють брехнею. Сотні осіб отримують гроші за провокацію безладів, насильства та поширення страху. Ми не повинні дозволити, щоб нашу країну віддали іноземним інтересам, – сказала Санду.
Вона також заявила, що в Молдові є спільники Росії, які “готові продати країну за гроші”.
Молдовська влада неодноразово звинувачувала Москву у веденні гібридної війни: втручанні у вибори, дезінформаційних кампаніях та фінансуванні проросійських сил. Москва, своєю чергою, традиційно заперечує будь-яке втручання.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Молдова подала заявку на вступ до ЄС і вже того ж року отримала статус кандидата. Минулого року Брюссель погодився розпочати переговори про членство, що ще більше загострило відносини між Кишиневом і Москвою.
- Розслідування BBC розкрило існування секретної мережі, фінансованої Росією, яка намагається зірвати демократичні вибори в Молдові. Журналісти виявили, що мережа пропонує грошову винагороду за поширення проросійської пропаганди та фейкових новин, спрямованих на дискредитацію проєвропейської правлячої партії “Дія і солідарність” (PAS) напередодні парламентських виборів 28 вересня.
- Президентка Молдови Мая Санду звинуватила Росію в активізації втручання у парламентські вибори, заплановані на 28 вересня 2025 року, зокрема через вплив на молдовську діаспору за кордоном.
- 30 липня після засідання Вищої ради безпеки Молдови президентка Мая Санду повідомила, що Росія готує безпрецедентне втручання у майбутні парламентські вибори, щоб домогтися зміни чинного уряду.
- У серпні лідер опозиції Угорщини Петер Мадяр звинуватив Росію у використанні розвідувальних службдля дискредитації його кампанії проти прем’єр-міністра Віктора Орбана, найближчого союзника Кремля в ЄС.
Після тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія заявив про “хороший імпульс” для пошуку “рішення” ще до настання нового року.
10-го та в ніч на 11 листопада підрозділи Сил оборони України уразили пункти, звідки російські окупанти керують своїми дронами та підрозділами.
Україна працює над можливістю організації додаткового безпечного виїзду мешканців міста Олешки та громади на тимчасово окупованій Херсонщині.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
За даними медіа, нещодавні атаки українських безпілотників на російські НПЗ призвели до скорочення потужностей Росії з перероблення нафти приблизно на 30%.