У МЗС спростували заяви роспропаганди про «брудні бомби»
Джерело: пресслужба МЗС
У Міністерстві закордонних справ прокоментували повідомлення про те, що Україна нібито планує застосовувати так звані брудні бомби або атакувати АЕС.
Ми спостерігаємо черговий сплеск божевільної російської пропаганди про нібито плани України застосувати “брудні бомби” або атакувати атомні електростанції”, – зауважив речник МЗС Георгій Тихий.
У відомстві офіційно спростували ці неправдиві повідомлення. І додали, що Україна не має ані наміру, ані можливості здійснювати будь-які подібні дії, наголосивши, що Росія має припинити поширювати небезпечну брехню.
У заяві додали, що Україна завжди була і залишається відданим членом ДНЯЗ.
Ми не маємо жодних “брудних бомб” і не плануємо їх здобувати. Коли Росія вперше поширила цю нісенітницю у 2022 році, ми запросили місію МАГАТЕ, яка повністю спростувала цю брехню. З того часу нічого не змінилося, – зазначив речник.
- У Центрі протидії дезінформації розповіли, навіщо Росія знову запустила фейк про “українську брудну бомбу”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.