У НАТО домовилися виділити військову допомогу Україні обсягом 40 млрд євро наступного року

Джерело: Reuters

Союзники НАТО погодилися виділити Україні військову допомогу обсягом 40 мільярдів євро у 2025 році. Західноєвропейський дипломат повідомив, що лідери країн Альянсу підпишуть це зобов’язання наступного тижня під час саміту у Вашингтоні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг раніше закликав держави-члени зберегти рівень військової допомоги Україні, який  підтримували після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, на рівні приблизно 40 мільярдів євро щорічно.

Bloomberg писало, що деякі країни-члени НАТО не бажають брати на себе зобов’язання щодо конкретних багаторічних витрат на військову допомогу Україні.

Проте очікувалося, що вони зможуть укласти угоду, якщо ці 40 мільярдів євро допомоги будуть включені до існуючого зобов’язання НАТО витрачати на оборону щонайменше 2% ВВП.

У День зброяра Президент України Володимир Зеленський відзначив працівників оборонно-промислового комплексу та заявив, що українська зброя вже змінює правила ведення війни. За його словами, держава не лише вистояла проти повномасштабної агресії Росії, а й нарощує потенціал для розвитку власних оборонних технологій і виходу на міжнародні ринки.

Ексголова РНБО та колишній виконуючий обов’язки президента України (2014 рік) Олександр Турчинов поділився роздумами про те, як Україна пройшла шлях від тотальної відмови Заходу у допомозі у 2014 році до створення власної ракетної зброї, що змінила хід морської війни.

Після офіційного визнання поразки на загальних виборах, Віктор Орбан оголосив про масштабний перегляд діяльності партії Fidesz та підготовку до термінового з’їзду, аби адаптуватися до ролі опозиції.

Після трирічної перерви Росія та Білорусь офіційно відновлюють права повноправних членів у Міжнародній федерації плавання, що відкриває шлях їхнім атлетам до великих турнірів без нейтрального статусу.

Голова російського атомного відомства Олексій Ліхачов оголосив про майже повне виведення персоналу з Бушерської АЕС в Ірані, пояснюючи такий крок критичними ризиками для безпеки на тлі авіаційних атак союзників.