У НАТО погодили новий пакет військової допомоги Україні: деталі

Джерело: The Insider

4 квітня на саміті у Брюсселі країни-члени НАТО узгодили новий пакет військової допомоги Україні, повідомив генеральний секретар Єнс Столтенберг.

Так, за підсумками дводенного саміту в Брюсселі союзники зокрема погодили, що:

  • Німеччина надасть майже €600 млн для закупівлі артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Чехії.
  • Франція спорядить ракети та бронетехніку.
  • Велика Британія постачить 10 тисяч безпілотників (яких саме — не повідомляється).
  • Фінляндія передасть оборонний пакет на суму у 188 млн євро (деталі постачання також не розкривають).

За словами Столтенберга, міністри мали обговорити створення нового спеціального фонду допомоги Україні у 100 млрд євро. Однак поки що це рішення не прийнято, генсек НАТО не розкрив подробиць.

Зауважимо, завершуючи дводенну зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що ситуація на полі бою в Україні залишається серйозною і що Сили оборони потребують посилення протиповітряної оборони та допомоги.

Раніше Столтенберг запропонував створити фонд союзницьких внесків на суму у 100 мільярдів доларів протягом п’яти років в межах пакета допомоги Україні, який лідери країн Альянсу мають підписати на липневому саміті у Вашингтоні.

Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.