У Нідерландах знайшли серед сміття картину, викрадену нацистами у єврейського артдилера
Джерело: ARTNews
Картину, яка належала відомому нідерландському артдилеру єврейського походження Жаку Гаудстіккеру і була викрадена нацистами під час Другої світової війни, повернуть його спадкоємцям. Ідентифікувати полотно допоміг житель Амстердама, який багато років зберігав його у підвалі після того, як випадково знайшов серед сміття.
Йдеться про картину із зображенням інтер’єру амстердамської Нової церкви (Nieuwe Kerk), яку, ймовірно, створив художник “золотої доби” Гендрік ван дер Бюрг. Про її історію повідомила газета De Telegraaf. Встановити походження полотна допомогли журналіст Джон ван ден Гевел та артдетектив Артур Бранд.
Житель Амстердама Роберт ван дер Гук розповів, що кілька десятиліть тому випадково побачив картину на узбіччі дороги й вирішив забрати її.
“Вона лежала серед купи сміття й було очевидно, що її мали забрати комунальні служби. Я взяв її, бо мені стало шкода, і поставив у підвалі. Там вона простояла багато років”, – розповів він.
Про можливу цінність знахідки чоловік замислився після того, як прочитав у De Telegraaf матеріал про іншу картину з колекції Гаудстіккера – “Портрет молодої дівчини” художника Тона Келдера. Тоді стало відомо, що полотно знайшли в будинку нащадків командира нідерландського підрозділу СС Гендріка Сейффардта.
Після цього ван дер Гук звернувся до редакції, адже пригадав, що на зворотному боці його картини є етикетка з написом Collectie Goudstikker та інвентарним номером 1647.
“Я був абсолютно шокований, коли прочитав цю історію, і відразу зрозумів, що картину потрібно повернути нащадкам Жака Гудстіккера”, – сказав він.
Фотографії картини та етикетки передали на перевірку артдетективу Артуру Бранду. Він звірив їх із чорним шкіряним блокнотом Жака Гаудстіккера, у якому артдилер описав понад тисячу творів зі своєї колекції.
За даними De Telegraaf, експерт зі стовідсотковою впевненістю підтвердив, що картина входила до колекції Гаудстіккера. На підставі інвентарного номера він також дійшов висновку, що полотно, ймовірно, придбали близько 1925 року.
У 1940 році, після вторгнення нацистської Німеччини до Нідерландів, Жак Гаудстіккер разом із родиною залишив країну, залишивши колекцію приблизно з 1400 картин, більшість із яких були роботами старих майстрів. Родина встигла сісти на судно SS Bodegraven, яке вирушило до Великої Британії й стало останнім кораблем, що покинув Нідерланди. Під час плавання Гаудстіккер загинув, випадково впавши у незакритий люк.
Після його смерті колекцію розграбували нацисти, а частину картин привласнив один із керівників Третього рейху Герман Герінг. Після завершення Другої світової війни союзники знайшли понад 200 полотен і передали їх уряду Нідерландів, щоб ті повернулися законним власникам. Однак лише у 2006 році спадкоємцям Гаудстіккера офіційно повернули 202 картини.
Чорний блокнот артдилера, який знайшли після його смерті, став одним із ключових доказів у процесі пошуку та повернення викрадених творів мистецтва. Саме він дозволив підтвердити походження нині знайденої картини.
- У Нідерландах знайшли полотно Тоона Келдера, яке нацисти відібрали у єврейського колекціонера в 1940 році. Весь цей час шедевр переховувала родина офіцера Ваффен-СС, доки один із нащадків не вирішив оприлюднити правду.
Командир “Хартії” Ігор Оболєнський відповів на критику щодо проєкту Андрія Єрмака “Адвокат+” та розповів про його внесок у створення підрозділу.
Співачка Оля Полякова перепросила за резонансне порівняння України з “концтабором” й назвала свої слова занадто різкими.
У Великій Британії знайшли мертвим Джейсона Ардея – колишнього професора університету Кембриджа, який опинився в центрі скандалу через звинувачення в плагіаті.
15 серпня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон запропонував Північній Кореї розпочати переговори щодо завершення війни та обговорити зупинку її ядерної програми.
Європейські країни побоюються, що президент США Дональд Трамп може виключити їх із переговорів про завершення російсько-української війни. Тому Франція, Німеччина і Велика Британія працюють над новим форматом переговорів, у якому Європа мала б місце.