У Німеччині закликали повернути обовʼязкову військову службу, зокрема для жінок й мігрантів
Джерело: Bild
У Німеччині тривають дискусії стосовно відновлення обов’язкової військової служби. Повернення до призову підтримують не лише політики, а й ключові представники бізнесу – попри те, що це означатиме втрату десятків тисяч молодих працівників для економіки, яка вже страждає від дефіциту кадрів.
Так, голова об’єднання роботодавців металургійної галузі Gesamtmetall Олівер Зандер у коментарі Bild пояснив, що збільшення чисельності армії в мирний час з приблизно 180 тисяч до 260 тисяч солдатів, а також можливість підтримувати обороноздатність із чисельністю у 400 тисяч і більше – неможливо забезпечити виключно добровольцями.
Тому нам потрібно відновити обов’язкову військову службу.
Зандер наголосив, що безпека країни має переважати інтереси економіки.
Потреби економіки повинні відійти на другий план перед необхідністю обов’язкової військової служби. Німеччина має бути спроможною до оборони. Для народного господарства обов’язкова служба зрештою виявиться значно дешевшою й простішою, ніж військовий конфлікт, який може виникнути, якщо стримування за допомогою сильної регулярної армії не спрацює, – додав він.
Позицію підтримав також керівник Асоціації середнього бізнесу Німеччини Крістоф Альхаус.
Життя у свободі й добробуті потрібно щодня відстоювати і захищати. Тому німецький середній бізнес повністю підтримує свою армію: як постачальник послуг і комплектувальних, а також через щедрі пільги на час навчань. Обов’язкова служба? Ми впораємося!
Альхаус зазначив, що бізнес лише виграє, коли колишні військовослужбовці повертаються до роботи. Зокрема у ролі IT-фахівців або операторів дронів, водіїв вантажівок чи логістичних експертів.
Зандер також вважає, що до служби мають бути залучені жінки через зміни до Конституції. Крім того, за його словами, для мігрантів, які отримали німецьке громадянство, це шанс проявити себе і послужити новій Батьківщині.
Служба або альтернативна служба могли б додатково сприяти інтеграції, – наголосив він.
- Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
- Норвезький уряд оголосив 2 квітня, що збільшить кількість призовників внаслідок модернізації інфраструктури та створення нових посад у Силах оборони.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути всі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.