У Німеччині знайшли середньовічне поховання жертв «Чорної смерті» з тисячами тіл

Джерело: Popular Science

У центральній Німеччині дослідники виявили місце масового поховання, яке, за їхніми оцінками, може містити рештки тисяч людей. Науковці припускають, що могила датована XIV століттям і пов’язана зі спалахом бубонної чуми, яка тоді охопила значну частину Європи.

Бубонна чума або “Чорна смерть” у 1346-1353 роках забрала життя до половини населення Європи. У хроніках Тюрингії – регіону в центральній частині сучасної Німеччини – зазначається, що під час спалаху чуми в Ерфурті близько 1350 року загинуло приблизно 12 тисяч людей. Водночас, попри численні письмові згадки, жодне з 11 масових поховань, про які йшлося в джерелах, упродовж століть не вдавалося знайти.

Тепер дослідники вважають, що одне з таких поховань розташоване поблизу покинутого середньовічного села Нойзес. За даними науковців, на цій ділянці виявлено сліди людських решток, а також ґрунт, який був перемішаний поспіхом – характерна ознака масових поховань часів епідемій.

“Наші результати переконливо свідчать, що ми змогли локалізувати одне з масових поховань жертв чуми, описаних в ерфуртських хроніках”, – заявив співавтор дослідження, географ Лейпцизького університету Міхаель Хайн.

Особливістю цього відкриття стало те, що поховання не виявили випадково під час будівельних робіт, як це часто трапляється в археології. Натомість команда цілеспрямовано шукала місця можливих поховань часів Чорної смерті. Для цього вчені використали метод електрорезистивного картування, який дає змогу досліджувати підповерхневу структуру ґрунтів без розкопок.

Кожен тип ґрунту й породи має власні показники електропровідності. Пропускаючи електричний струм крізь землю та вимірюючи напругу, дослідники можуть визначити, де саме відбувалися порушення природної структури ґрунту. У районі Нойзеса команда зафіксувала ділянку розміром приблизно 10 на 15 метрів і глибиною близько 3,5 метра з аномальною структурою осадів. Бурові керни з цієї зони містили суміш різних геологічних матеріалів разом із фрагментами людських кісток. Радіовуглецеве датування показало, що рештки походять із XIV століття.

Додаткові аргументи на користь того, що йдеться саме про поховання жертв чуми, дала й характеристика місцевих ґрунтів. Село Нойзес, за словами науковців, було засноване в регіоні з родючими чорноземами. Водночас виявлена могила розташована в сухішій місцевості біля краю долини річки Гера, на певній відстані від поселення.

Дослідники припускають, що мешканці села свідомо не ховали жертв епідемії поблизу житлової зони чи на вологих ґрунтах. Натомість вони могли обрати сухішу територію за межами села, керуючись як практичними міркуваннями, так і уявленнями свого часу.

“Це відкриття узгоджується як із сучасними знаннями ґрунтознавства, так і з середньовічною теорією міазмів, яка пояснювала поширення хвороб “поганим повітрям” і випарами від розкладання органічних решток”, – пояснив співавтор дослідження Мартін Баух з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца.

Науковці наголошують, що остаточно підтвердити гіпотезу можна буде лише після повноцінних археологічних розкопок. Водночас вони вважають, що застосований метод може стати корисним інструментом для пошуку інших історичних поховань і археологічних об’єктів, не обмежуючись лише дослідженням епідемій минулого.

Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.

Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.

Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.

Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково