У Німеччині знайшли середньовічне поховання жертв «Чорної смерті» з тисячами тіл

Джерело: Popular Science

У центральній Німеччині дослідники виявили місце масового поховання, яке, за їхніми оцінками, може містити рештки тисяч людей. Науковці припускають, що могила датована XIV століттям і пов’язана зі спалахом бубонної чуми, яка тоді охопила значну частину Європи.

Бубонна чума або “Чорна смерть” у 1346-1353 роках забрала життя до половини населення Європи. У хроніках Тюрингії – регіону в центральній частині сучасної Німеччини – зазначається, що під час спалаху чуми в Ерфурті близько 1350 року загинуло приблизно 12 тисяч людей. Водночас, попри численні письмові згадки, жодне з 11 масових поховань, про які йшлося в джерелах, упродовж століть не вдавалося знайти.

Тепер дослідники вважають, що одне з таких поховань розташоване поблизу покинутого середньовічного села Нойзес. За даними науковців, на цій ділянці виявлено сліди людських решток, а також ґрунт, який був перемішаний поспіхом – характерна ознака масових поховань часів епідемій.

“Наші результати переконливо свідчать, що ми змогли локалізувати одне з масових поховань жертв чуми, описаних в ерфуртських хроніках”, – заявив співавтор дослідження, географ Лейпцизького університету Міхаель Хайн.

Особливістю цього відкриття стало те, що поховання не виявили випадково під час будівельних робіт, як це часто трапляється в археології. Натомість команда цілеспрямовано шукала місця можливих поховань часів Чорної смерті. Для цього вчені використали метод електрорезистивного картування, який дає змогу досліджувати підповерхневу структуру ґрунтів без розкопок.

Кожен тип ґрунту й породи має власні показники електропровідності. Пропускаючи електричний струм крізь землю та вимірюючи напругу, дослідники можуть визначити, де саме відбувалися порушення природної структури ґрунту. У районі Нойзеса команда зафіксувала ділянку розміром приблизно 10 на 15 метрів і глибиною близько 3,5 метра з аномальною структурою осадів. Бурові керни з цієї зони містили суміш різних геологічних матеріалів разом із фрагментами людських кісток. Радіовуглецеве датування показало, що рештки походять із XIV століття.

Додаткові аргументи на користь того, що йдеться саме про поховання жертв чуми, дала й характеристика місцевих ґрунтів. Село Нойзес, за словами науковців, було засноване в регіоні з родючими чорноземами. Водночас виявлена могила розташована в сухішій місцевості біля краю долини річки Гера, на певній відстані від поселення.

Дослідники припускають, що мешканці села свідомо не ховали жертв епідемії поблизу житлової зони чи на вологих ґрунтах. Натомість вони могли обрати сухішу територію за межами села, керуючись як практичними міркуваннями, так і уявленнями свого часу.

“Це відкриття узгоджується як із сучасними знаннями ґрунтознавства, так і з середньовічною теорією міазмів, яка пояснювала поширення хвороб “поганим повітрям” і випарами від розкладання органічних решток”, – пояснив співавтор дослідження Мартін Баух з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца.

Науковці наголошують, що остаточно підтвердити гіпотезу можна буде лише після повноцінних археологічних розкопок. Водночас вони вважають, що застосований метод може стати корисним інструментом для пошуку інших історичних поховань і археологічних об’єктів, не обмежуючись лише дослідженням епідемій минулого.

3 червня відзначають Всесвітній день велосипеда та Всесвітній день людей з деформацією стопи. Християни сьогодні згадують мученика Лукиліяна і тих, що з ним.

За даними синоптиків у середу, 3 червня, у частині областей дощитиме.

У Нью-Йорку хочуть на рік призупинити видачу дозволів для дата-центрів потужністю понад 20 мегаватів. Законодавці пояснюють це ризиками для електромережі, тарифів і довкілля.

Товариський матч між збірними ДР Конго та Чилі, який мав пройти 9 червня в Іспанії, скасували через побоювання щодо спалаху Еболи. Мер міста Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон заявив, що діяв за рекомендаціями медичних служб.

Міжнародна федерація фехтування скасувала обмеження для спортсменів і офіційних осіб із російськими та білоруськими паспортами. Починаючи з чемпіонату світу-2026 у Гонконзі, вони зможуть виступати під національними прапорами, у формі своїх країн і з гімнами.