У німецькому Кельні підірвали 500-кілограмову бомбу часів Другої світової
Джерело: DW
Влада німецького міста Кельн підірвала американську бомбу вагою у 500 кілограмів часів Другої світової війни, знешкодивши лише один з двох її підривачів.
Як зазначається, бомбу виявили під час робіт на будівельному майданчику нового медичного закладу в районі Мерхайм у східній частині міста.
“Служба зі знешкодження боєприпасів привела в дію десятикілометрову (дальність ураження – ред.) бомбу часів Другої світової війни”, – йдеться у заяві мерії.
Міська влада заявила, що це була найскладніша операція зі знешкодження бомби з 1945 року, оскільки поблизу місця її виявлення розташовані одразу кілька клінік.
Для проведення операції було евакуйовано три лікарні, в яких перебувають близько 650 пацієнтів. Деякі пацієнти відділення інтенсивної терапії, яких було неможливо безпечно перемістити, знаходилися у так званій “безпечній палаті” в одній із лікарень.
Приблизно 6400 жителів району попросили залишити свої будинки з самого ранку до оголошення відбою. Під час проведення контрольованого підриву близько 1300 волонтерів надавали допомогу у різних сферах.
- Влада німецького міста Кельн евакуювала три лікарні та тисячі будинків після того, як під час будівельних робіт у новому медичному містечку виявили бомбу часів Другої світової війни, яка не розірвалася.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ, котрим запроваджує заборону на в’їзд до країни вантажівок із Польщі та Литви. Рішення діятиме до 2027 року.
Новий законопроєкт обіцяє збільшення “дитячих виплат”, збереження “пакунку малюка” і додаткову допомогу для працюючих батьків.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру залишатися осторонь, поки інші країни, зокрема Китай та Росія, проводять ядерні випробування. За його словами, такі тести необхідні, щоб “побачити, як працює це озброєння”.
Великі державні нафтові компанії Китаю — зокрема Sinopec і PetroChina, а також менші приватні підприємства КНР — скасували частину постачань палива з Росії після того, як США наприкінці жовтня запровадили санкції проти російських концернів “Роснафти” і “Лукойл”.
Президент Латвії Егілс Рінкевич відмовився підписувати закон про вихід зі Стамбульської конвенції та повернув його до парламенту.