У Перській затоці простоюють близько 40 супертанкерів
Джерело: Bloomberg
Десятки завантажених нафтових танкерів застрягли в Перській затоці після того, як атаки поблизу Ормузької протоки практично перекрили водний шлях, порушивши регіональну логістику, уповільнивши експорт і поставивши під загрозу видобуток у найближчій перспективі.
Згідно з даними Kpler, щонайменше 40 нафтових танкерів (VLCC), кожен з яких перевозить близько 2 мільйонів барелів нафти, нині простоюють у Перській затоці.
Кілька власників і капітанів суден заявили, що очікують прояснення безпекової ситуації, перш ніж намагатися пройти через протоку. Великі судноплавні компанії також рекомендували своїм суднам залишатися на місці.
Хоча Іран офіційно не перекривав доступ до стратегічно важливої протоки після початку американських та ізраїльських ударів, все ж Тегеран попередив судна про небажаність заходу в акваторію. Станом на ранок понеділка щонайменше три судна зазнали обстрілу. Понад половина найбільших у світі морських страхових компаній також відмовилися страхувати кораблі, що заходять у Перську затоку, від воєнних ризиків.
За даними платформи Vortexa, котра відстежує рух суден, 1 березня через протоку пройшли лише чотири супертанкери, тоді як напередодні їх було 22.
Ормузька протока також є життєво важливим транзитним маршрутом для СПГ.
Кілька контейнеровозів також або зупинилися, або розвернулися під час транзиту.
Нині занепокоєння поширилося на Червоне море, де єменські хусити обстріляли комерційні судна. Деякі з найбільших у світі контейнеровозів змінюють маршрути суден, щоб уникнути Червоного моря, після того, як підтримувані Тегераном хусити пригрозили відновити атаки на вантажні кораблі у цьому районі.
Раніше аналітики JPMorgan Chase & Co. попередили, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою быльш як 25 днів, найбільші країни Перської затоки вичерпають можливості для зберігання нафти й будуть змушені примусово зупинити видобуток.
Тим часом ціна на нафту марки Brent у неділю злетіла до $80 за барель після того, як Іран заблокував найважливіший нафтовий шлях світу у відповідь на атаки США та Ізраїлю.
- Головний економіст з сировинних товарів у Capital Economics Девід Окслі зауважив, що продовження атак на енергетичну інфраструктуру, зокрема нафтопереробні заводи, може призвести до “спіралізації” нинішньої ситуації та спричинити “набагато більші” коливання цін на енергоносії.
- Офіційний Тегеран намагається заспокоїти світові енергетичні ринки на тлі загострення військового конфлікту. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі у коментарі для телеканалу Al Jazeera заявив, що його держава на сьогодні не збирається перекривати Ормузьку протоку. За словами дипломата, іранська влада не планує вчиняти “жодних дій, які могли б порушити судноплавство в ній на даному етапі”.
- Об’єднані Арабські Емірати та Катар розпочали активну непублічну кампанію, мета якої схилити президента США Дональда Трампа до якнайшвидшого згортання військової операції проти Ірану. Як повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні джерела, монархії Затоки побоюються неконтрольованої ескалації та тотального економічного краху в регіоні.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.