У Польщі знайшли «піраміди», старші за єгипетські: їм 5 500 років

Джерело: Popular Mechanics

У Великопольському воєводстві археологи натрапили на гігантські гробниці віком понад 5 500 років – це на тисячоліття раніше за будівництво пірамід у Гізі. Їх уже охрестили “польськими пірамідами” або “ложами велетнів”.

Кургани мають видовжену трапецієподібну форму – східний кінець ширший і вищий за західний. Найбільші з них тягнуться на понад 200 метрів. За попередніми даними, це залишки культури лійчастого посуду доби неоліту – однієї з перших аграрних цивілізацій Європи.

Знахідку зробили на території ландшафтного парку імені генерала Дезидерія Хлаповського. Команда з Університету Адама Міцкевича виявила аномалії завдяки лазерному скануванню з повітря, а потім провела розкопки. З’ясувалося, що це земляні насипи-гробниці, облаштовані в доісторичні часи. Деякі були викладені бруківкою, а на вході лежали валуни вагою до 10 тонн – ознака складної колективної праці й технічної вправності.

“Найбільші камені, що позначали вхід, зникли. Ймовірно, місцеві мешканці вивозили їх упродовж століть для будівельних потреб”, – пояснив Артур Голіс, фахівець із природоохоронної роботи парку.

Ці могильники не були масовими похованнями. Зазвичай у кожному кургані знаходили лише одне тіло – лідера громади або видатного члена спільноти. Його ховали сидячи, поруч клали ритуальні дари – ймовірно, сокири та кераміку. Верх гробниці вкривали камінням.

“Кожне покоління зводило власний мегаліт, вшановуючи своїх важливих померлих”, – каже Голіс.

Це лише друге подібне відкриття у цьому регіоні, хоча на північному заході Польщі таких споруд відомо більше. У нещодавно знайдених гробницях поки що не знайшли жодних решток, але археологи сподіваються виявити артефакти, що допоможуть краще зрозуміти побут і вірування давніх мешканців.

На південь від німецького міста Галле, біля доісторичного озера, археологи виявили сліди систематичного добування тваринного жиру – масштабного процесу, яким, імовірно, керували неандертальці ще 125 тисяч років тому. Вчені охрестили знахідку “жировою фабрикою”, адже мова йде не про випадкову обробку туш, а про добре організовану роботу з видобутку жиру з кісток.