У Раді запропонували виключити депутатів-утікачів зі складу комітетів
Джерело: Ярослав Железняк/Телеграм
7 жовтня нардеп Ярослав Железняк повідомив, що у Верховній Раді зареєстрували постанову щодо виключення депутатів-утікачів зі складу комітетів.

Зокрема, обранці пропонують виключити Одарченка, який втік через розслідування НАБУ щодо корупції – з антикорупційного Комітету.
Тоді як Дмитрука, котрий втік через побиття правоохоронця – зі складу правоохоронного Комітету.
Зауважимо, нардеп Артем Дмитрук, який перебуває в міжнародному розшуку, 7 жовтня взяв участь у засіданні комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності в режимі онлайн.
Як повідомляє громадська ініціатива “Голка”, посилаючись на власні джерела у Верховній Раді, під час засідання, в якому онлайн брав участь Дмитрук, також були присутні правоохоронці. Ініціатива “Голка” направила офіційний запит для уточнення, в яких голосуваннях депутат взяв участь, і чи проводилося розслідування щодо його виїзду за кордон під час висунутої підозри.
Дмитрука оголошено у міжнародний розшук, а питання його участі в комітетських голосуваннях викликає зацікавленість, зокрема стосовно його перебування за кордоном, попри підозру.
Передісторія
Генпрокурор повідомив про підозру чинному народному депутату за фактами вчинення нападів групою осіб на правоохоронця та військового, замаху на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганстві.
Зокрема підозрюваний, перебуваючи в Одесі, діючи з групою осіб, здійснив напад на співробітника правоохоронного органу. Він умисно заподіяв правоохоронцю тілесних ушкоджень та намагався викрасти у нього зброю.
Крім того, в інший період часу підозрюваний, перебуваючи в Києві, під час суперечки завдав військовому декількох ударів, зокрема, у ділянку голови. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Народного депутата підозрюють у скоєнні таких злочинів:
- умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу групою осіб у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України);
- викрадення вогнепальної зброї групою осіб (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 КК України);
- умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України);
- грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (ч. 1 ст. 296 КК України).
Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс Генерального прокурора України.
Народний депутат Артем Дмитрук, який в Україні захищав церкву Московського патріархату, вже виїхав за кордон. Нардеп незаконно покинув територію України у суботу, 24 серпня. Того ж дня він залишив територію Молдови і через аеропорт “Кишинів” полетів в Італію (рейс о 17:40 “Кишинів – Рим”).
24 серпня Дмитрук у Телеграм заявив, що його планують затримати, і невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Вранці 24 вересня його затримали у Лондоні. Тоді припускали, що він, ймовірно, готується до судового засідання стосовно екстрадиції.
- Міністр внутрішніх справ Молдови Адріан Ефрос пояснив, чому депутату Верховної Ради Артему Дмитруку дозволили в’їхати до країни. За його словами, Дмитрук перетнув молдовський кордон як звичайний громадянин, не заявляючи про свій статус народного депутата України.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.