У Раді зажадали перевірити комерційну діяльність telegram-каналів

Джерело: глава Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі “Детектор медіа”

Комітет з питань свободи слова Верховної ради України направив запит до Державної фіскальної служби щодо перевірки економічної діяльності telegram-каналів та самої платформи, зазначив голова Комітету Ярослав Юрчишин.

Юрчишин повідомив, що запит вже надіслали, однак, додав, що відповіді поки немає.

Раніше він зазначав, що діяльність анонімних українських telegram-каналів має стати “предметом уваги української фіскальної служби”. Так, у Раді захотіли з’ясувати, яким коштом існують “редакції” цих каналів, чи платять вони податки з коштів за рекламу.

Запит мали подати загалом щодо telegram, і зокрема — стосовно тих пабліків, які “демонструють економічну активність”.

Також голова Комітету зауважив, що як тільки хтось заявляє про необхідність регуляції telegram – одразу розганяють інформацію про блокування. За його ж словами, завжди краще регулювати, а не закривати, оскільки “це більш демократичний підхід”.

З іншого боку, Україна у війні і в нас немає розкоші довго розв’язувати питання. Тоді краще розрубати вузол, ніж його розплутувати, — переконаний Юрчишин.

Він пояснив, що Україна для telegram — один із найбільших ринків, додавши, якщо Павло Дуров і адміністрація telegram зацікавлені в тому, щоб ефективно працювати в нашій країні, — нехай створять представництво в Україні.

Нещодавно представник ГУР Міноборони Андрій Юсов визнав, що telegram містить низку загроз для безпеки України, і зауважив щодо необхідності варіантів “розв’язання цієї проблеми”.

За результатами опитування, 44% українців дізнаються інформацію про актуальні новини із телеграм-каналів.

За даними КМІС, щодо джерел інформації можна констатувати перехід від ситуації домінування телебачення і декількох каналів до переважання інтернет-джерел і значної фрагментації медіаландшафту. Відтак, 44% громадян України зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (старші респонденти), 36% – із YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші джерела називали менше респондентів: зокрема Facebook назвали 22%.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України побудує систему блокування ворожого мовлення на прикордонних територіях України.
Російські окупаційні сили знову вдалися до спроб поширювати фейкове радіомовлення на Харківщині.
Уряд Латвії схвалив нову Концепцію національної безпеки, відповідно до якої усі громадські ЗМІ країни повинні припинити мовлення російською до 2026 року.
Рада телебачення і радіо (СТР) Молдови оштрафувала дві компанії, що надають послуги кабельного телебачення в Гагаузії, на загальну суму 290 тисяч леїв через трансляцію російських каналів.
У багатоплатформовому месенджері Telegram відбувся серйозний збій, що призвело до скарг користувачів щодо проблем з функціонуванням програми та підключенням до серверів.
Експерти Міністерства закордонних справ Німеччини викрили системну кампанію з дезінформації у соцмережі Х (колишній Twitter), яка поширювала російські наративи.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.