У Раді зажадали перевірити комерційну діяльність telegram-каналів

Джерело: глава Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі “Детектор медіа”

Комітет з питань свободи слова Верховної ради України направив запит до Державної фіскальної служби щодо перевірки економічної діяльності telegram-каналів та самої платформи, зазначив голова Комітету Ярослав Юрчишин.

Юрчишин повідомив, що запит вже надіслали, однак, додав, що відповіді поки немає.

Раніше він зазначав, що діяльність анонімних українських telegram-каналів має стати “предметом уваги української фіскальної служби”. Так, у Раді захотіли з’ясувати, яким коштом існують “редакції” цих каналів, чи платять вони податки з коштів за рекламу.

Запит мали подати загалом щодо telegram, і зокрема — стосовно тих пабліків, які “демонструють економічну активність”.

Також голова Комітету зауважив, що як тільки хтось заявляє про необхідність регуляції telegram – одразу розганяють інформацію про блокування. За його ж словами, завжди краще регулювати, а не закривати, оскільки “це більш демократичний підхід”.

З іншого боку, Україна у війні і в нас немає розкоші довго розв’язувати питання. Тоді краще розрубати вузол, ніж його розплутувати, — переконаний Юрчишин.

Він пояснив, що Україна для telegram — один із найбільших ринків, додавши, якщо Павло Дуров і адміністрація telegram зацікавлені в тому, щоб ефективно працювати в нашій країні, — нехай створять представництво в Україні.

Нещодавно представник ГУР Міноборони Андрій Юсов визнав, що telegram містить низку загроз для безпеки України, і зауважив щодо необхідності варіантів “розв’язання цієї проблеми”.

За результатами опитування, 44% українців дізнаються інформацію про актуальні новини із телеграм-каналів.

За даними КМІС, щодо джерел інформації можна констатувати перехід від ситуації домінування телебачення і декількох каналів до переважання інтернет-джерел і значної фрагментації медіаландшафту. Відтак, 44% громадян України зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (старші респонденти), 36% – із YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші джерела називали менше респондентів: зокрема Facebook назвали 22%.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.

Ввечері 9 листопада російські війська атакували Київщину. Під масованим ворожим ударом перебував Вишгород.