У Раді зажадали перевірити комерційну діяльність telegram-каналів

Джерело: глава Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі “Детектор медіа”

Комітет з питань свободи слова Верховної ради України направив запит до Державної фіскальної служби щодо перевірки економічної діяльності telegram-каналів та самої платформи, зазначив голова Комітету Ярослав Юрчишин.

Юрчишин повідомив, що запит вже надіслали, однак, додав, що відповіді поки немає.

Раніше він зазначав, що діяльність анонімних українських telegram-каналів має стати “предметом уваги української фіскальної служби”. Так, у Раді захотіли з’ясувати, яким коштом існують “редакції” цих каналів, чи платять вони податки з коштів за рекламу.

Запит мали подати загалом щодо telegram, і зокрема — стосовно тих пабліків, які “демонструють економічну активність”.

Також голова Комітету зауважив, що як тільки хтось заявляє про необхідність регуляції telegram – одразу розганяють інформацію про блокування. За його ж словами, завжди краще регулювати, а не закривати, оскільки “це більш демократичний підхід”.

З іншого боку, Україна у війні і в нас немає розкоші довго розв’язувати питання. Тоді краще розрубати вузол, ніж його розплутувати, — переконаний Юрчишин.

Він пояснив, що Україна для telegram — один із найбільших ринків, додавши, якщо Павло Дуров і адміністрація telegram зацікавлені в тому, щоб ефективно працювати в нашій країні, — нехай створять представництво в Україні.

Нещодавно представник ГУР Міноборони Андрій Юсов визнав, що telegram містить низку загроз для безпеки України, і зауважив щодо необхідності варіантів “розв’язання цієї проблеми”.

За результатами опитування, 44% українців дізнаються інформацію про актуальні новини із телеграм-каналів.

За даними КМІС, щодо джерел інформації можна констатувати перехід від ситуації домінування телебачення і декількох каналів до переважання інтернет-джерел і значної фрагментації медіаландшафту. Відтак, 44% громадян України зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (старші респонденти), 36% – із YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші джерела називали менше респондентів: зокрема Facebook назвали 22%.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.