У Раді зажадали перевірити комерційну діяльність telegram-каналів
Джерело: глава Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі “Детектор медіа”
Комітет з питань свободи слова Верховної ради України направив запит до Державної фіскальної служби щодо перевірки економічної діяльності telegram-каналів та самої платформи, зазначив голова Комітету Ярослав Юрчишин.
Юрчишин повідомив, що запит вже надіслали, однак, додав, що відповіді поки немає.
Раніше він зазначав, що діяльність анонімних українських telegram-каналів має стати “предметом уваги української фіскальної служби”. Так, у Раді захотіли з’ясувати, яким коштом існують “редакції” цих каналів, чи платять вони податки з коштів за рекламу.
Запит мали подати загалом щодо telegram, і зокрема — стосовно тих пабліків, які “демонструють економічну активність”.
Також голова Комітету зауважив, що як тільки хтось заявляє про необхідність регуляції telegram – одразу розганяють інформацію про блокування. За його ж словами, завжди краще регулювати, а не закривати, оскільки “це більш демократичний підхід”.
З іншого боку, Україна у війні і в нас немає розкоші довго розв’язувати питання. Тоді краще розрубати вузол, ніж його розплутувати, — переконаний Юрчишин.
Він пояснив, що Україна для telegram — один із найбільших ринків, додавши, якщо Павло Дуров і адміністрація telegram зацікавлені в тому, щоб ефективно працювати в нашій країні, — нехай створять представництво в Україні.
Нещодавно представник ГУР Міноборони Андрій Юсов визнав, що telegram містить низку загроз для безпеки України, і зауважив щодо необхідності варіантів “розв’язання цієї проблеми”.
За результатами опитування, 44% українців дізнаються інформацію про актуальні новини із телеграм-каналів.
За даними КМІС, щодо джерел інформації можна констатувати перехід від ситуації домінування телебачення і декількох каналів до переважання інтернет-джерел і значної фрагментації медіаландшафту. Відтак, 44% громадян України зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (старші респонденти), 36% – із YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші джерела називали менше респондентів: зокрема Facebook назвали 22%.
- Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України побудує систему блокування ворожого мовлення на прикордонних територіях України.
- Російські окупаційні сили знову вдалися до спроб поширювати фейкове радіомовлення на Харківщині.
- Уряд Латвії схвалив нову Концепцію національної безпеки, відповідно до якої усі громадські ЗМІ країни повинні припинити мовлення російською до 2026 року.
- Рада телебачення і радіо (СТР) Молдови оштрафувала дві компанії, що надають послуги кабельного телебачення в Гагаузії, на загальну суму 290 тисяч леїв через трансляцію російських каналів.
- У багатоплатформовому месенджері Telegram відбувся серйозний збій, що призвело до скарг користувачів щодо проблем з функціонуванням програми та підключенням до серверів.
- Експерти Міністерства закордонних справ Німеччини викрили системну кампанію з дезінформації у соцмережі Х (колишній Twitter), яка поширювала російські наративи.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.
Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року у Кремлі були переконані, що переважна більшість (близько 90%) українців підтримає російський наступ та не чинитиме опір.
Спеціальний представник президента США Стів Віткофф допустив, що зустріч президента Володимира Зеленського з главою РФ Володимиром Путіним може відбутися найближчим часом.
Затриманій 33-річній мешканці Костополя Рівненської області оголосили про підозру у вчиненні терористичного акту у Львові, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю за ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.