У РФ влада і ЗМІ не згадували про річницю вторгнення, щоб приховати поразку – ISW
Джерело: ISW
За даними аналітиків Інституту вивчення війни, у Росії офіційні особи та державні ЗМІ утрималися від коментарів щодо другої річниці початку повномасштабного вторгнення, щоб не акцентувати увагу на невдачах РФ в реалізації заявлених стратегічних цілей в Україні та в досягненні менших цілей – захоплення всієї Луганської та Донецької областей, а також до значних втрат особового складу.
У звіті йдеться, що нове російське опитування громадської думки свідчить, що настрої росіян щодо війни в Україні переважно залишаються незмінними протягом останніх місяців і що більшість громадян РФ не підтримують другу хвилю мобілізації.
“Російський президент Володимир Путін і російські урядовці, ймовірно, утрималися від висвітлення другої річниці повномасштабного вторгнення Росії, намагаючись зберегти суспільну апатію до війни, що частково дозволяє російським чиновникам продовжувати війну без значної суспільної реакції”, – йдеться в огляді.
Аналітики зазначили, що Путін, ймовірно, розуміє, що друга хвиля мобілізації буде непопулярною, і схвильований тим, що такий захід викличе широке невдоволення.
“Однак Путін може менше перейматися суспільними настроями після свого переобрання в березні 2024 року та вирішить, що потреби Росії у формуванні збройних сил переважують ризики широкого внутрішнього невдоволення”, – резюмували в ISW.
- За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни за грудень 2023 року, російські сили втратили з початку повномасштабного вторгнення понад 300 тис. осіб.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.