У Росії не вдалося здійснити запуск ракети «Ярс»: експерти вказують на відсутність пуску
Джерело: Defense Express
У РФ скасували анонсований раніше “навчально-бойовий” запуск міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 “Ярс”, який мав відбутися в ніч на 19 травня.
“За даними ГУР МОУ, пусковий район був максимально нетиповим – у Свердловській області, поряд з населеним пунктом Свободний. Саме там і базується 433-й полку 42-ї дивізії 31-ї армії ракетних військ стратегічного призначення РФ. Від нього до Нижнього Тагілу лише 25 км”, – нагадали у виданні.
Саме тому, як зазначається, будь-який пуск був би найімовірніше зафільмованим місцевими. Утім, жодних фото в мережі не з’явилося.
Також росіяни мали б можливість спостерігати за польотом ракети. Враховуючи те, що основним російським полігоном, куди цілять міжконтинентальними ракетами є Кура на Камчатці, то політ цієї ракети мали спостерігати на значній території Сибіру та Далекого Сходу від Ханти-Мансійьска до Магадану. Але жодного відео з її польотом опубліковано також не було.
“Чому саме росіяни не здійснили запуск, залишається невідомим. У 2023 році РФ вдвічі поспіль не змогла штатно здійснити запуски РС-24 “Ярс”, які збивались з курсу. Зрештою, будь-яка ракета проходить передпольотну перевірку і навряд чи Кремль зацікавлений у тому, щоб перед перемовинами Путіна та Трампа показати неспроможність своїх сил ядерного стримування”, – проаналізували експерти.
При цьому вказано, що не виключена нештатна ситуація на першому етапі польоту одразу після старту. “Попри те, що “Ярс” є глибокою модернізацією “Тополя”, завжди існує ризик відмови”, – йдеться в повідомленні.
- Як повідомляло Головне управління розвідки, у ніч на 19 травня 2025 року Росія готувалася до демонстративного запуску міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 з комплексу “Ярс”. За інформацією джерел, мета такого запуску — політичний тиск і залякування України, країн ЄС та НАТО.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.