У Росії заявили про втрату лідерських позицій у космічній галузі

Джерело: The Moscow Times

Росія втратила позиції серед провідних космічних держав світу. Про це заявив на Російському космічному форумі науковий керівник Інституту космічних досліджень РАН Лев Зелений.

За його словами, у найближче десятиліття в країні не передбачено пілотованих польотів у далекий космос, зокрема й на Місяць. Фактично єдиним масштабним проєктом залишається створення нової Російської орбітальної станції. Водночас він наголосив, що напрям пілотованої місячної програми не варто втрачати.

“Звісно, російська пілотована місячна космонавтика має бути, але нам потрібно знайти якісь непрості, нестандартні рішення, щоб із тих, хто відстає, опинитися серед тих, хто випереджає”, – сказав Зелений.

Статистика запусків частково підтверджує ці оцінки. За підсумками 2025 року, “Роскосмос” здійснив 17 космічних пусків. Про це в січні повідомив віцепрем’єр Денис Мантуров під час зустрічі з президентом Володимиром Путіним. Це стільки ж, як і роком раніше.

Для порівняння, США за цей період наростили кількість запусків із 145 до 181, а Китай – із 68 до 91. Таким чином, відставання Росії від США перевищує десятикратний показник, а від Китаю – більш ніж п’ятикратний. Якщо не враховувати пандемійні роки, нинішній рівень запусків є найнижчим із 1961 року, коли відбувся перший політ людини в космос – тоді було дев’ять запусків.

У “Роскосмосі” водночас заявляють про намір змінити ситуацію. Заступник гендиректора з виробництва Григорій Максимов стверджує, що на найближчі три-чотири роки держкорпорація заклала всі необхідні заходи, щоб “не лише наздогнати, а й увійти до трійки світових космічних лідерів”.

Втім, реалізація цих планів стикається з труднощами. Популяризатор космонавтики Віталій Єгоров зазначає, що з 20 запланованих запусків на 2026 рік три вже перенесли. Наприкінці листопада сталася аварія на стартовому столі космодрому Байконур, через що не відбувся запуск корабля “Прогрес МС-33”. Пізніше виникли проблеми з розгінним блоком ракети “Протон-М” та під час випробувального старту “Союзу-5”.

“Усі три відмови мають різні причини, що загалом не найкращим чином характеризує стан російської космічної галузі”, – зазначив Єгоров.

У Києві кількість жертв масованої російської атаки 2 червня зросла до пʼяти людей.

Контррозвідка Служби безпеки затримала на Закарпатті агента російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ). Ним виявився завербований ворогом працівник місцевого заводу, який шпигував за підприємствами, що виконують оборонні замовлення на заході України.

Коти можуть допомогти вченим краще зрозуміти рак у людини. Дослідження майже 500 домашніх котів виявило схожість між мутаціями генів, які викликають рак у котів та людей.

У ніч на 2 червня російські окупанти масовано атакували один із ключових об’єктів Групи Нафтогаз на Харківщині.

За даними Міненерго, після російської атаки вночі 2 червня є знеструмлені споживачі у Києві та ще семи областях.