У Римі випадково виявили античну будівлю з унікальними мозаїками та фресками
Джерело: Euronews
Реставраційні роботи на Целійському пагорбі у Римі привели до несподіваної археологічної знахідки. Під час укріплення стародавньої римської стіни архітектори виявили велику будівлю II століття нашої ери, прикрашену мозаїками, фресками та розписаними стелями.
Нині археологи виявили вісім приміщень, п’ять із яких уже повністю розкопані. Ще три досліджені лише частково, а частина комплексу виходить за межі нинішньої зони розкопок.
Головна археологиня проєкту Сімона Моретта розповіла, що команда очікувала знайти античні залишки, адже ділянка розташована неподалік Римського форуму, однак масштаби відкриття стали несподіванкою.
“Ми перебуваємо в самому серці античного Рима, за кілька кроків від Римського форуму, тому, звичайно, припускали, що тут може бути щось давнє. Але ми точно не очікували відкриття такого значення. Ми знайшли будівлю з п’ятьма повністю дослідженими приміщеннями, а також ще вісьмома кімнатами, стіни яких заходять у зону розкопок, але які ми поки не можемо дослідити. Це досить велика споруда, особливо з огляду на цінне оздоблення поверхонь. Зокрема, у кімнаті V ми виявили дві мозаїки, накладені одна на одну: верхня датується III століттям нашої ери, а нижня – II століттям”, – сказала вона.
Під час розкопок фахівці очищають і каталогізують сотні артефактів, серед яких уламки мармуру, кераміка, мозаїки та фрагменти розписаної штукатурки. Також реставратори працюють над відновленням стелі, яку вдалося знайти великими фрагментами.
За словами Моретти, її стан збереження перевершив очікування. Археологиня додала, що всі знайдені елементи зберігаються у сховищі й згодом будуть реконструйовані.
“Думаю, нам вдасться відновити понад 50% усієї стелі кімнати. Це прекрасна стеля з червоними й синіми колами, білими ліпними рамками та зубчастим орнаментом”, – пояснила Моретта.
Через знахідку довелося змінити початковий план робіт. Якщо спочатку проєкт передбачав лише укріплення конструкцій, то після відкриття археологи почали масштабніші розкопки.
За словами фахівчині з питань археології Даніели Порро, комплекс був зведений у II столітті нашої ери, а пізніше, у III столітті, його перебудували.
“Тут є вісім приміщень, із яких п’ять повністю розкопані, а три – частково. Усі вони зберегли дуже цінне оздоблення підлоговими мозаїками. В одній із кімнат є чудова геометрична мозаїка, у центрі якої зображено дельфіна, а навколо кратера – риб”, – розповіла вона.
Дослідники поки не змогли встановити, для чого використовувалася будівля. Вишукане оздоблення свідчить, що вона могла належати заможній і впливовій римській родині. Водночас археологи не виключають, що споруда могла бути казармами, пов’язаними з пожежною службою Стародавнього Рима.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Великої Британії заявив про труднощі у відносинах зі США, зокрема проблеми з роботою Starlink та обміном розвідувальною інформацією. Він також розкритикував позицію американського президента Дональда Трампа щодо війни Росії проти України.
Нащадки Грети Гарбо допускають, що акторка може знову з’явитися у кіно – цього разу як цифровий образ, створений за допомогою штучного інтелекту.
Естонія підтримує ініціативу Фінляндії щодо цілковитої заборони видачі туристичних віз росіянам у країнах Євросоюзу, заявив глава МЗС балтійської республіки Маргус Тсахкна.
Британський фізик і популяризатор науки Браян Кокс отримав медаль Стівена Гокінга 2026 року за внесок у поширення наукових знань. Цьогоріч серед лауреатів також опинилися режисер Рідлі Скотт, один із провідних дослідників штучного інтелекту Джеффрі Гінтон та екіпаж космічної місії Artemis II.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян описав, яким має бути мир з Азербайджаном після підписання й ратифікації мирної угоди. Серед ключових умов глава уряду назвав делімітацію кордону, усунення анклавів і ексклавів, відкриття транспортних шляхів та відмову від взаємних територіальних претензій.