У січні відбудеться перша Рада Україна-НАТО за участі начальників Генштабів
Джерело: пресслужба НАТО
На початку 2024 року відбудеться перше засідання начальників Генеральних штабів у форматі Ради Україна-НАТО. Під час зустрічі обговорять повномасштабну війну Росії проти України, ситуацію на місці та подальшу підтримку України з боку НАТО та Альянсу.
Вищий військовий орган НАТО, Військовий комітет, проведе особисті збори 17 і 18 січня 2024 року в Брюсселі. Голова Військового комітету адмірал Роб Бауер, очолить засідання, у якому візьмуть участь начальники Збройних сил Альянсу та їхній запрошений колега зі Швеції. До них приєднаються генерал Крістофер Каволі та генерал Філіп Лавін.
Першого дня верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR) Крістофер Каволі поінформує начальників оборонних відомств про прогрес, досягнутий у реалізації планів стримування й оборони Євроатлантичного регіону (DDA), які прийняли на Вільнюському саміті в липні 2023 року. Ширші обговорення також проводитимуться стосовно оборонної промисловості, оперативного планування та забезпечення.
На завершальній сесії Генеральний секретар НАТО пан Єнс Столтенберг зустрінеться з начальниками Збройних сил Альянсу та запрошеними особами. Обговорення зосередять на нинішніх політичних цілях і вказівках перед засіданням міністрів оборони в лютому 2024 року та самітом у Вашингтоні, у липні 2024 року.
Довідка. Рада Україна — НАТО — орган, координує відносини України та НАТО, створений на Вільнюському саміті 2023 року. До 2023 року функції Ради України — НАТО виконувала Комісія Україна – НАТО.
- 12 липня відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО у Вільнюсі.
- 26 липня відбулося друге засідання Рада Україна-НАТО, присвячене зокрема безпековій ситуації в Чорноморському регіоні після виходу Росії з “зернової угоди”.
- 29 листопада під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
- Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої Річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.