Україна схвалила проєкт адаптованої Річної національної програми «Україна-НАТО»
Джерело: Урядовий портал
Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої Річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО.
Головна мета аРНП – підготовка України до членства в Північноатлантичному Альянсі шляхом підвищення обороноздатності як майбутнього союзника Альянсу. Всі зміни розроблено із врахуванням умов повномасштабного вторгнення Росії.
Проєкт аРНП буде представлено союзникам 29 листопада на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
Проєкт програми містить п’ять базових розділів: політичні та економічні питання, оборонні та військові питання, ресурсні питання, питання безпеки та правові питання. Визначені заходи також корелюються з порядком денним “Жінки, мир, безпека”.
У частині політичних реформ, в тому числі щодо трансформації державного управління, підвищення прозорості та сприяння інклюзивному політичному процесу, адаптовану РНП скоординовано та гармонізовано з порядком денним реформ уряду України для початку переговорів з ЄС про вступ, а також для реалізації рекомендацій Групи семи (G7), Міжнародного валютного фонду, Ради Європи, Організації економічного співробітництва та розвитку та інших партнерів.
Таким чином, фокус аРНП на 2024 рік зосереджено на посиленні оборонних спроможностей сектору безпеки і оборони України через розвиток відповідних систем планування, управління та контролю. Зміни відбуватимуться шляхом впровадження стандартів і найкращих практик НАТО з метою досягнення взаємосумісності з Альянсом.
Ключові зусилля будуть сконцентровані на таких напрямках:
- ефективний демократичний цивільний контроль над силами безпеки та оборони;
- забезпечення доброчесності, прозорості, підзвітності у секторі безпеки та оборони;
- трансформація оборонної політики та планування;
- модернізація систем управління та контролю;
- удосконалення системи стратегічних комунікацій;
- цифрова трансформація, кібербезпека, інформаційна безпека та обмін інформацією;
- трансформація оборонної промисловості та впровадження сучасних технологій;
- управління ресурсами;
- розширення можливостей у сфері реабілітації та реінтеграції ветеранів/ветеранок війни.
Реалізації цілей аРНП сприятимуть проєкти технічної і дорадчої підтримки в межах Комплексного пакету допомоги НАТО для України.
Довідково. За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року лідери держав-членів Альянсу домовились про відмову від плану дій щодо членства в НАТО. Натомість прогрес України у впровадженні реформ, необхідних для членства в НАТО, регулярно відстежуватимуть через прогрес в індикаторах виконання аРНП. Україна запропонувала перейти від практики щорічного звітування з виконання аРНП до постійних консультацій зі стороною НАТО щодо реалізації програми в межах роботи Ради Україна-НАТО.
- 26 липня відбулося друге засідання Рада Україна-НАТО, присвячене зокрема безпековій ситуації в Чорноморському регіоні після виходу Росії з “зернової угоди”.
- Кабінет міністрів України прийняв постанову “Деякі питання застосування документа для декларування військової техніки та інших товарів (Форми 302 України)” щодо впровадження стандартів ЄС та НАТО під час митного декларування військової техніки Збройних сил України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не очікує суттєвих змін у стратегії України після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Українські проєкти відновлення отримають додаткові можливості для залучення іспанського фінансування. Додаткове фінансування у 570 млн євро спрямують на підтримку інвестицій, постачання обладнання та участь іспанських компаній у відновленні української економіки.
Велика Британія профінансує на €300 млн постачання Україні 16 шведських винищувачів Gripen E. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва 16 липня.
Туреччина готова взяти на себе провідну роль у військово-морській складовій майбутніх міжнародних гарантій безпеки для України, котрі також передбачають сухопутний та повітряний компоненти. Нині країни-союзники вже розробляють відповідні плани.
Бойові водолази Центру спеціального призначення НГУ “Омега” знищили російський бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму.