У НАБУ прокоментували підозру директору Кривоносу від генпрокурора

Джерело: НАБУ

Національне антикорупційне бюро України у понеділок прокоментувало заяву генерального прокурора Руслана Кравченка, назвавши продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи.

У НАБУ заявили, що активна фаза атаки почалася ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора.

НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи. Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено. Так само НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах Генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності.

Відтак, додали у повідомленні, заяви Генерального прокурора, котрий нещодавно подав у відставку, нині мають публічний, а не процесуальний характер.

Окремо у відомстві також прокоментували звинувачення з боку Кравченка, наголосивши, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної “недоторканності” для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб.

Натомість детальнішу інформацію у НАБУ пообіцяли оприлюднити незабаром.

Вранці генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. Мова нібито про підроблення документів з метою отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Окремо генпрокурор прокоментував операцію “Карфаген”. Мовляв, справжньою метою було “отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень стосовно керівників і співробітників НАБУ та САП та зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах”.

Після цього, президент Володимир Зеленський заявив, що генеральний прокурор Руслан Кравченко має бути звільнений із посади.

7 вересня Руслан Кравченко подав заяву про відставку та назвав це свідомим політичним рішенням. За його словами, він не хоче, щоб посаду очільника прокуратури використовували як інструмент політичного протистояння.

У січні–серпні 2026 року російські цивільні аеропорти 2860 разів запроваджували обмеження на роботу через загрозу безпілотників. Це у 4,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

На території Латвії виявили іноземний безпілотник, який, імовірно, залетів у повітряний простір країни 18 жовтня.

Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов заявив, що Україна фізично не може використовувати комерційний Starlink для далекобійних ударів безпілотниками.

У Франції в суботу, 24 жовтня, сотні тисяч людей вийшли на вулиці, протестуючи проти зростання вартості життя та поглиблення нерівності. Переважно мирні демонстрації ввечері переросли в сутички з поліцією в Парижі, Марселі та інших містах, попри масштабну операцію сил безпеки.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 24 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 117 бойових зіткнень.