У США не знають мотивів Ердогана щодо рішення повернути в Україну командирів «Азовсталі» — радник нацбезпеки
Джерело: Білий дім.
Сполучені Штати не знають мотивів президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо рішення повернути до України командирів Маріупольського гарнізону, а саме командирів “Азова” та 36-ї окремої бригади морської піхоти.
За словами радника із національної безпеки американського президента Джейка Саллівана, це питання потрібно ставити особисто Ердогану.
Він підкреслив, що українці радісно та емоційно відреагували на повернення захисників Маріуполя. Радник наголосив, що американці не брали участі у цих переговорах.
“Ми не брали участі в цьому і не в змозі насправді коментувати, чого Ердоган намагався досягти цим”, − заявив Салліван.
Довідка. 8 липня до Львова повернулися захисники заводу “Азовсталь”, а саме Денис (“Редіс”) Прокопенко, Святослав (“Калина”) Паламар, Сергій (“Волина”) Волинський, Олег (“Апіс”) Хоменко та Денис Шлега.
- Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що будь-яких умов, про які йому відомо, не було висунуто урядом Туреччини щодо повернення п’яти командирів оборони “Азовсталі”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.