У США заперечили інформацію щодо скасування антиросійських санкцій

Джерело: Кріс Райт в етері Fox News

Голова Міністерства енергетики США Кріс Райт, коментуючи рішення надати Індії 30-денну ліцензію на закупівлю російської нафти, запевнив, що Вашингтон не має наміру відмовлятися від санкційної політики щодо Росії, попри окремі послаблення через проблеми з енергоресурсами на тлі війни в Ірані.

Це просто прагматичний крок, який буде короткостроковим. Жодних змін у політиці щодо Росії не відбувається, — акцентував Райт. За його словами, США тимчасово переглянули обмеження, аби “приглушити страх нестачі нафти” та знизити ціни.

На початку місяця Міністерство фінансів США видало Індії ліцензію на купівлю російської нафти, завантаженої у танкери до 5 березня. Операції дозволені до 4 квітня. Голова відомства Скотт Бессент стверджував, що цей крок “не принесе значної фінансової вигоди російському уряду”, оскільки мова про угоди з сировиною, яка вже перебуває в морі. Водночас Вашингтон очікує, що Нью-Делі переорієнтується на закупівлі у США, додав міністр.

7 березня Бессент заявив, що США можуть додатково пом’якшити обмеження щодо поставок російської нафти, щоб збільшити пропозицію на світовому ринку на тлі різкого зростання цін. За словами міністра, нині на танкерах у морі перебувають “сотні мільйонів” барелів, що підпадають під санкції.

Водночас у лютому Бессент заявив, що Вашингтон деактивує санкції проти російської нафти у разі підписання мирної угоди між РФ та Україною.

9 березня ціна на нафту марки Brent сягнула майже $120.

Букви повідомляли, що світові ціни на нафту прямують до найбільшого тижневого зростання з 2022 року на тлі війни на Близькому Сході, котра спричинила серйозні перебої на енергетичних ринках і майже повністю зупинила судноплавство через Ормузьку протоку.

Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.