У сучасному мистецтві тема деколонізації виходить на передній план – кураторка Viennacontemporary 2024 Франческа Ґавін
12 вересня у Відні (Австрія) відкрилася Viennacontemporary 2024 – щорічна міжнародна виставка сучасного мистецтва. Цьогорічна подія відбувається у Kursalon Vienna, і представляє експозиції, які висвітлюють потужну роль мистецтва у сучасних глобальних процесах. У межах виставки також відбудеться спеціальний проєкт під назвою “The Color of Energy” (Колір Енергії), який зосереджений на темах енергії, змін та зв’язків між мистецтвом і навколишнім світом.
Букви поспілкувалися з кураторкою Viennacontemporary 2024 Франческою Ґавін про основну концепцію цьогорічної виставки, роль мистецтва під час війни та інтерес світу до політично зарядженого мистецтва.
– Як би ви описали нове бачення/концепцію цьогорічної події Vienna Contemporary, і які головні теми та соціальні питання будуть у центрі уваги цього року?
– Я прагнула, щоб ярмарок став маяком художньої свободи слова та естетичних експериментів. Це регіональна виставка, де представлено роботи здебільшого з Центральної та Східної Європи, яка відкриває нові голоси та маловідомі простори для міжнародної аудиторії. Ярмарок, що знаходиться в самому серці австрійської арт-сцени, але має міжнародне бачення. Ярмарок, який є серцем тижня мистецьких подій по всьому місту.
Тема цьогорічної VCT Statement — нашої виставкової та дискусійної програми, що підтримується Фондом ERSTE, — це ЕНЕРГІЯ. Це захоплююча тема, яка охоплює не лише політичні та кліматичні питання, але й емоційне та духовне розуміння енергії. Мірела Бачяк відкриває виставку в центрі ярмарку, після чого її друга частина відбудеться в Salzburger Kunstverein, де вона є кураторкою.
Джерело: Viennacontemporary 2024
– Геополітика, технології та люди — це основні концептуальні “кольори” виставки. Як вам вдалося їх об’єднати, і як ви плануєте передати це аудиторії через мистецькі роботи?
Сучасне мистецтво, безсумнівно, є одним із небагатьох просторів, де цінується та заохочується поєднання різноманітних тем і медіумів. Звісно, центральною частиною ярмарку є стенди з роботами, представленими галереями, які вибирали художників. Підтримка їхніх виборів є для нас пріоритетом. Однак акцент на галереї з 20 країн, з особливою увагою до широти Європи, сам по собі є формою творчої дії. Viennacontemporary — це платформа, яка об’єднує регіон і привертає увагу до того, наскільки захоплюючим і інноваційним є мистецтво за межами глобальних столиць спекуляцій. Технології цього року менш представлені, але я планую висунути їх на перший план у майбутніх супутніх проєктах.
– Як ви бачите важливість мистецтва під час криз і війни? Чи може воно стати інструментом змін, особливо в контексті цьогорічної провідної теми Vienna Contemporary?
Безсумнівно. У спадщині модернізму та в самому мистецтві є вбудований утопічний аспект. За умов все більш обмежувальних урядів у деяких європейських країнах та зростаючої культури війни, надання художникам можливості представляти й говорити те, що вони обирають, є політичною дією. Я сподіваюся, що увага до якості мистецьких творів, які створюються, стане каталізатором змін.
Джерело: viennacontemporary | Instagram
– Які проєкти або роботи, представлені на виставці, найкраще відображають сучасні глобальні війни, конфлікти та виклики?
Я б сказала, що більшість робіт, представлених тут, не є безпосередньо політичними — і мода на це, можливо, вже трохи відстає від нашого часу. Вважаю, що як художники, так і глядачі прагнуть перепочинку від важкої теми конфлікту й намагаються досліджувати ці питання більш тонко. Або ж вони створюють роботи на інші теми. Створення абстрактного мистецтва саме по собі може бути політичним актом.
– Як пандемія та війна вплинули на художній процес, і які зміни або тенденції вони викликали у світовому мистецтві?
Це дуже широке питання. Очевидно, що пандемія та війни, які послідували за нею, мали драматичний вплив на світову економіку, і це саме відображається в сучасному мистецтві. Проте, як на мене, художники щодо процесу зазнали найменшого впливу — робота в майстерні є самотнім і безперервним процесом. Більше проблем виникає з оплатою студії та фінансовими труднощами, які виникають у цьому складному кліматі — з чим багато хто може себе ототожнити. Це те, що має робити мистецтво — відображати емоції та думки нашого часу.
Джерело: viennacontemporary | Instagram
Джерело: viennacontemporary | Instagram
– Чи можна сказати, що у Vienna Contemporary зростає інтерес до політично зарядженого мистецтва? Як це відображається у виборі художників?
Відень, можливо, трохи повільніше сприйняв проблеми раси та ідентичності, які домінували в багатьох частинах мистецького світу після руху Black Lives Matter.
Теми деколонізації виходять на перший план — наприклад, у MUMOK зараз є чудова виставка про авангард і деколонізацію. Програмування WHW у Kunsthalle в останні роки також було помітно політичним. Однак, на мою думку, в австрійському мистецтві, яке зараз формується, присутні теми ідентичності, класу та капіталізму, хоча вони не мають тієї брутальності чи дидактичності, яких дехто очікує. Протестне мистецтво не мертве — воно просто постає у складніших і багатошарових формах.
Парк бронеавтомобілів українського війська поповнився ще одним зразком бронетехніки, створеним за технологією MRAP. В оборонному відомстві кодифікували та допустили до експлуатації у військах бронеавтомобіль Roshel Senator MRAP виробництва Канади.
Сполучені Штати Америки перекинули на острів Шемія біля узбережжя Аляски кілька підрозділів повітрянодесантних військ та реактивні системи залпового вогню HIMARS, у відповідь на зростання військової активності Росії та КНР довкола регіону.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 17 вересня. З початку доби відбулося 139 бойових зіткнень, з яких 34 досі тривають.
Ввечері 17 вересня російські війська масовано атакували Запорізьку область. Внаслідок обстрілу загинуло двоє осіб та пʼятеро отримали поранення, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України прикинулися російськими розвідниками, аби захопити у полон трьох солдатів РФ.